Крім основних інституцій або органів Європейського Союзу, функціонування Співтовариства забезпечують наступні допоміжні інституції:
1. Соціально-економічний комітет – дорадчий орган ЄС, що представляє інтереси роботодавців, споживачів та інших груп, які разом складають “організоване громадянське суспільство”. Він виконує три основні функції: консультує Раду, Комісію та Європарламент на їх прохання або за власною ініціативою; сприяє активній участі громадянського суспільства у виробленні політики ЄС; сприяє поширенню ролі громадянського суспільства країнах-нечленах ЄС і надає допомогу у створенні дорадчих структур.
2. Комітет реґіонів – консультативний орган, який складається з представників є на політику Європейського Союзу. Комітет представляє точку зору місцевих та реґіональних адміністрацій на законодавство ЄС, подаючи свої висновки стосовно пропозицій Комісії. Комісія та Рада звертаються до Комітету реґіонів за консультаціями стосовно тем, які прямо стосуються діяльності місцевих та реґіональних адміністрацій, але вони, за потреби, можуть консультуватися з Комітетом і в інших випадках. Зі свого боку,Комітет може приймати рішення за власною ініціативою і представляти їх в Комісії, Раді чи Парламенті.
3. Європейський центральний банк несе відповідальність за вироблення та втілення економічної та монетарної політики ЄС. Разом з національними центральними банками країн-членів ЄС він утворює європейську систему центральних банків. Одне з найголовніших його завдань – зберегти цінову стабільність в зоні євро і, таким чином, забезпечити купівельну спроможність євро.
4. Європейський інвестиційний банк інвестує проекти, спрямовані
на досягнення цілей, які стоять перед ЄС. Це – неприбуткова організація: Банк не отримує гроші з поточних чи ощадних рахунків, не використовує він Фонди з бюджету ЄС. Фінансується завдяки позикам на фінансових ринках та акціонерами банку – членами ЄС.
5. Європейський омбудсмен допомагає викрити випадки порушень в адмініструванні в європейських інституціях та інших органах ЄС.До таких випадків можна віднести: несправедливість, дискримінацію, зловживання владою, відмову надати інформацію, невиправдане затягування справ тощо.