28.Міжнародний договір як джерело права Європейського Союзу. Міжнародні договори Європейського Союзу з третіми державами.

Міжнародні угоди, або конвенції, становлять “невід’ємну частину права Співтовариства”8 (рис. 5). Такі договори укладаються: 1) Співтовариством, виключно в межах повноважень, що надані йому Договором про Співтовариство (напр., комерційні відносини за ст. 133); 2) Співтовариством шляхом приєднання до вже укладеної міжнародної угоди (напр., до Загальної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ)); або 3) окремими державами-членами відповідно до ст. 293 Договору про Співтовариство (напр., Брюссельська Конвенція про юрисдикцію та виконання судових рішень у цивільних та приватних справах 1968 р.). Слід вважати, що повноправними джерелами права Співтовариства є лише угоди, укладені Співтовариством як самостійним суб'єктом права, або такі, що ратифіковані всіма державами-членами ЄС. Угоди, які укладено окремими державами-членами ЄС з іншими країнами (тобто такими, що не є членами ЄС), визнаються ЄСП джерелами права Співтовариства лише у виняткових випадках. Угоди Європейського Союзу з третіми країнами- Це міжнародні договори , які Союз укладає з іноземними державами або (рідше ) - з міжнародними організаціями. Поява даного виду угод обумовлено складним розмежуванням компетенції в сучасній Європі : вельми часто виникає ситуація , коли частина питань, з яких намічено укласти договір з третьою країною , підвідомча Європейським співтовариствам , а інша частина знаходиться в компетенції держав-членів.
Щоб не ділити текст міжнародних договорів на окремі блоки (відповідно для національної та наднаціональної компетенції) , стали полягати «змішані угоди» , в якості сторони яких поряд з Європейськими співтовариствами виступають усі їхні держави- члени . Для вступу в силу « змішане угоду» потребує схвалення не тільки інститутів Співтовариств , але й компетентних органів кожної держави - ​​члена.
У формі « змішаного угоди » укладено базовий договір , який закладає правові основи взаємовідносин нашої країни з Європейським Союзом , - Угода про партнерство і співробітництво від 24 червня 1994 Його учасниками виступають , з одного боку , Російська Федерація , з іншого - Європейські співтовариства і їх держави - ​​члени , разом узяті ;
- Ще один різновид міжнародних договорів Європейського Союзу утворюють угоди, що укладаються органами Союзу , які мають статус юридичної особи: угоди Європолу , Євроюсту , Європейського інвестиційного банку.
Міжнародні договори утворюють особливу групу джерел права ЄС. Угоди, укладені ЄС з третіми державами та міжнародними організаціями, виступають в якості зовнішніх джерел, правовий режим яких визначається значною мірою нормами загального міжнародного права. 
Специфіка міжнародних договорів, що укладаються Співтовариствами та державами-членами, а в перспективі Союзом, складається в тому, що їх постанови не повинні суперечити установчим договорам.