72. Судові рішення

Судове рішення — у широкому значенні акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження. Це може бути як саме рішення, так і висновок (КС України), вирок (у кримінальному процесі), постанова, ухвала, окрема ухвала тощо (у кримінальному, адміністративному, цивільному та господарському процесах). Відповідно до ст. 124 Конституції України судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Види: Вирок, Ухвала.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала суду - будь-яке рішення, крім вироку, яке виносить суд першої, апеляційної і касаційної інстанцій в судових засіданнях у колегіальному складі.
Вирок — рішення суду чи судді, яке винесене в судовому засіданні з питань винуватості чи невинуватості підсудного та щодо застосування чи незастосування до нього покарання. Вирок є втіленням авторитетної судової влади, він постановляється іменем України та ґрунтується на доказах, які досліджені під час судового розгляду та відображені в протоколі судового засідання.
Обвинувальний вирок може бути з призначенням покарання або без призначення покарання. Якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає покарання, передбачене кримінальним законом. Особа звільняється від відбування покарання навіть у разі постановления обвинувального вироку, якщо з дня набрання ним чинності його не було виконано в строки, зазначені у ст. 80 КК України.
Виправдувальний вирок постановляється у разі:
якщо не встановлено подію злочину;
якщо в діянні підсудного немає складу злочину;
якщо не доведено участь підсудного у вчиненні злочину.