Джерела еколог. права – нормативно-правові акти органів держ. влади та місцевого самовряд., які містять загальнообов’язкові вимоги, норми та правила, що регулюють еколог. сусп. відносини і розраховані на багаторазове застосування.
Особливості:
- мета правового регулювання, яка полягає у здійсненні еколог. політики на всій території держави, спрямованої на збереження безпечної для існування природи;
- захист життя і здоров’я населення від негативного впливу;
- досягнення гармонії суспільства і природи шляхом забезпечення охорони і раціонального використання прир. рес..
Класифікація:
1) за юрид. силою:закони (Про природно-заповідний фонд, Про навколишнє природне середовище, Про рослинний світ), підзаконні акти;
2) за предметом правового регулювання: загальні законодавчі акти (Декларація про держ. суверенітет – 16.07.1990, Конституція), спеціальні (ЗУ Про охорону атмосферного повітря, Про охорону земель, ін..); ще за цією ознакою можна поділ. на: загальні (ЗУ Про охорону НПС) та поресурсові (ЗУ Про тваринний світ).
3) За значущістю регулювання: основні та допоміжні (державні нормативи, стандарти, методики контролю);
4)за характером правового регулювання: матеріальні та процесуальні(процесуальні кодекси).