Екологічними правовідносинами слід вважати суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії людини і суспільства з навколишнім природним середовищем та врегульовані нормами екологічного права, згідно з якими вони наділені відповідними суб’єктивними правами та на них покладені певні юридичні обов’язки.
Природоохоронні правовідносини охоплюють відносини щодо охорони природних об’єктів та їх ресурсів, природних ландшафтів і об’єктів природно-заповідного фонду, курортних територій та їх природних лікувальних ресурсів, природних оздоровчих об’єктів і рекреаційних територій, існуючих екосистем та утворених природних комплексів тощо.
Правовідносини з природокористування, як правило носять комплексний характер і мають чіткий прояв, обумовлений конкретністю об’єктного визначення: земельні, водні, лісові, гірничі, флористичні, фауністичні, тощо.
Правовідносини із забезпечення екологічної безпеки складають відносини стосовно попередження та уникнення погіршення екологічної ситуації у певній місцевості і в країні в цілому.
Антропоохоронні правовідносини включають відносини щодо охорони життя і здоровя людини від впливу стихійних сил та природних явищ, а також самої людини у природному середовищі від негативних наслідків природних явищ.
Управлінські правовідносини у сфері охорони довкілля об’єднують групу відносин щодо здійснення спостереження за станом довкілля, дослідження кількісних і якісних змін, що відбуваються у природному середовищі, здійснення контролю за якістю довкілля, організації та проведення екологічної експертизи, прогнозування, програмування та інформування щодо змін у природньому середовищі, здійснення розподілу та перерозподілу природних обертів та їх ресурсів між природо користувачами або вилучення природних об’єктів з користування.
1)За характером участі кола суб'єктів в екологічних правовідносинах їх можна класифікувати на загальніша спеціальні.
У загальних екологічних правовідноси¬нах коло їх учасників не обмежено. У спеціальних екологічних правовідносинах коло їх учасників завжди визначено.
2)Екологічні правовідносини можна поділяти на матеріальні та процесуальні. Матеріальні правовідносини виникають і реалізуються на основі норм матері¬ального права, які безпосередньо регулюють певні відносини шляхом надання їх учасникам відповідних прав та обов'язків. Процесуальні правовідносини ви¬никають і реалізуються на підставі норм процесуального права і носять органі¬заційний характер, тобто передбачають процедуру здійснення прав і обов'язків суб'єктами екологічних відносин.
3)В залежності від функціональної ролі екологічні правовідносини можна по¬діляти на:
- регулятивні правовідносини, які виникають і реалізуються, наприклад, на основі договорів та інших угод. Поділ: активні, що пов'язані зі здійсненням певних позитивних дій (право¬відносини оренди природних об'єктів), та пасивні,що пов'язані з дотриманням встановлених заборон (не погіршувати екологічну ситуацію).
- охоронні правовідносини, що пов'язані, на¬приклад, із застосуванням примусових заходів стосовно забезпечення охорони довкілля.
4)В залежності від складу учасників екологічні правовідносини можна поділяти:
- прості, щовиникають між двома суб'єктами (правовідносини природокорис¬тування),
- складні,що виникають між багатьма суб'єктами (правовідносини щодо охорони водного об'єкту, який використовується багатьма учасниками екологічних відносин).
Зміст екологічних правовідносин - права й обов'язки їх учас¬ників щодо використання природних об'єктів та їх ресурсів, здійснення охороні навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
За змісту прав і обов'язків усіх суб'єктів екологічних правовідносин можна поділити на 4 групи:
- органи державної влади і м/с, що наділені правом регулювання використання природних об'єктів та забез¬печення охорони довкілля;
- природокористувачі як носії прав і обов'язків щодо використання природних ресурсів;
- правоохоронні та правозастосовчі органи, які здійснюють нагляд за виконанням та уповноважені застосовувати вимоги чинного законодавства у екологічних правовідносинах;
- громадські об'єднання екологічного спрямування, які наділені повноваженнями здійснення громад¬ського контролю за виконанням екологічних приписів.
