Екологічними правовідносинами слід вважати суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії людини і суспільства з навколишнім природним середовищем та врегульовані нормами екологічного права, згідно з якими вони наділені відповідними суб’єктивними правами та на них покладені певні юридичні обов’язки.
За ст.1 ЗУ «Про охорону н.п.с.» Завданням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої
діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів,
пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Саме зазначене коло суспільних відносин, що врегульовано нормами екологічного права, складає основні види екологічних правовідносин.
Підставами виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин є юридичні факти та акти уповноважених органів, що охоплюють як вольові дії чи бездіяльність, так і поза вольові події природного походження. За наведеними ознаками екологічні правовідносини мають правовстановлююче, правозмінююче та правоприпиняюче спрямування, завдяки тому відбувається їх реалізація.
Дії або бездіяльність як вольові підстави виникнення, змінення та припинення можуть бути правомірними, і не правомірними, тобто такими що суперечать законодавчим актам про охорону довкілля. Ними можуть бути дії або бездіяльність суб’єктів екологічного права, постанови, рішення, дозволи, ліцензії та інші акти уповноважених органів державної виконавчої влади або омс, рішення та ухвали суду, укладені договори та інші угоди, заподіяна шкода природним об’єктам або нпс, а також інші фактичні обставини, з якими нормативно-правові акти пов’язують виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин .
Традиційно припинення екологічних відносин поділяють на дві групи. До першої відносяться ті правові відносини, що припиняються за волевиявленням користувачів природними об’єктами (відмова від користування водоймами чи лісовою ділянкою). До другої групи відносяться правовідносини, що припиняються за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, до компетенції яких відноситься вирішення таких питань, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції.
