група слів, за допомогою яких виражається модальність. передають суб'єктивну оцінку висловлювання, його істинність (справді, звичайно, безсумнівно, правда) або можливість, сумнів у його реальності (можливо, очевидно, ймовірно, здається). У реченні м. с часто бувають вставними словами.
Модальні слова – окремий розряд лексичних одиниць, який утворився в результаті постійного використання форм різних частин мови у вставній функції з метою вираження ставлення мовця до змісту висловлювання (4, с. 454). Вони становлять значний інтерес при аналізі семантико-синтаксичної категорії модальності різноманітних стилістичних явиш, тому що по суті являють собою «специфічне синтаксично-стилістичне використання певних морфологічних категорій» (1, с. 189).
Втрата модальними словами номінативного значення призвела до виділення виражальної функції як основної. Вони стали «носіями» модальних та емоційно-експресивних відтінків.
Модальні слова характеризуються певними семантико-граматичними ознаками, що зумовлюють їх стилістично-виражальні особливості у порівнянні з іншими лексичними засобами мови. Такою ознакою є насамперед вставна функція та нефіксована позиція в реченні. Модальні слова можуть прилягати до будь-якого компонента висловлювання, надаючи йому або реченню в цілому різноманітних смислових чи емоційних відтінків.
Контекстуальна незалежність модальної функції передбачає використання таких слів у різних ситуаціях і типах висловлювання. Їх семантико-стилістична вага значною мірою визначається суб’єктивністю вираженого модального значення. Вона полягає у безпосередній співвіднесеності властивого реченню модального значення з настановою мовця, його суб’єктивною оцінкою. Крім того, модальне слово несе додаткову інформацію про характер, особливості світосприймання суб`єкта мовлення, оскільки виражає його інтелектуальне ставлення до висловленого, а також почуття, емоції , побажання (2,с.77).
Група модальних слів сучасної української мови досить численна. У ній особливо виділяються слова із значенням невпевненості, а саме: може. можливо, мабуть, либонь, видно, очевидно, схоже, певно, напевно. Постійне вживання дієслівних форм здається, кажуть у вставній функції для вираження невпевненості дає підстави деяким дослідникам також зараховувати їх до складу модальних слів. Однак збереження названими вставними словами лексичного значення, парадигматичних зв’язків, предикативної функції /Порівняємо: здається, здавалося, здалося, мені здається, як йому вдалося, кажуть, каже, казали, як кажуть люди, як він сказав/ свідчить про їх семантико-функціональний зв’язок з парентетичними дієсловами типу гадаю, вважаю, подейкують, розповідають, які, зважаючи на ряд диференційних ознак, видається доцільним розглядати як окремий засіб вираження гіпотетичної модальності.
частки, що вказують на модальні слова: стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, власне модальні, емоційно- експресівні;