П р и с л і в н и к — це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку іншої ознаки. У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії. Наприклад: Синіла (д є?) навкруги далечінь (Гонч.); Дорога все глибше (я к?) врізалась в ущелину, зверху (з в і д к и?), зі скель, понапувало (М. Ол.).
Може також пов’язуватися з прикметником або іншим прислівником, слугуючи для вираження ознаки якості в ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (н а с к і л ь к и?) близько з води вихопилась гостра скеля (Баш); Коли моя білява донька виросте, я буду надто ( я к о ю м і р о ю?) старий (Досв.). Інколи прислівник має зв’язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях ( я к и й?) направо, Гвідо вибрав шлях ( я к и й?) наліво (Л. У.). Менш типовою для предикативних прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (Гонч.).
Морфологічні ознаки
Незмінювані слова. За значенням і морфологічними ознаками поділяються на якісно-означені і обставинні. Якісно-означені
можуть утворювати форми ступенів порівняння Синтаксична
роль Основна: обставина. Неосновна: неузгоджене означення, присудок у
безособових реченнях.
Прислівник - незмінювана повнозначна частина мови, яка називає ознаку дії, процесу, стану та якості, або вказує на обставини, за яких відбувається певна дія.
Особливість - вони, як правило, виражають відношення між двома однаковими словами. Узагальнення прислівником вторинної ознаки і вираження її морфологічно невідмінюваними формами є найважливішою частиномовною ознакою прислівника. Сполучаючись з дієсловами, прислівник позначає ознаку процесу чи стану: добре працює. Поєнуючись з прикметником чи іншими прислівниками, П. називає ознаку якості чи властивості: надто яскравий, дуже голосно. Прилягаючи до іменника, П. означає непроцессуальну ознаку предмета. П., як частина мови, характеризуєтьс такими ознаками:
- незмінюваність
- особливі словтворчі засоби, особливо словотворчі суфікси
- всі прислівники, навіть непохідні в СУМ, співвідносні з іншими частинами мови.
