Якісні прикметники виражають ознаки предметів безпосередньо своїм лексичним значенням: жовтий цвіт, бадьора пісня, гіркий перець, хоробрий воїн, далека путь глухий тупіт, приємний вигляд.
Якісні прикметники на сучасному етапі сприймаються як непохідні слова, хоч у минулому були пов’язані з назвами предметів і, отже, виражали ознаку відносну - через предмет. Так, наприклад, корінь слова білий (бНЬ-л-ь) у давнину означав «світло прозорість», а прикметник пишний походить від іменника пьіхь із значенням «дихання, пихкання».
Безпосередньо виявлені ознаки предмета сприймаються органами чуття людини. В сучасній українській літературній мові якісні прикметники утворюють кілька тематичних груп, виражаючи:
1) ознаки кольору, розміру, ваги і зовнішніх особливостей предмета, що сприймаються органом зору: чорний, ясний, великий, широкий, важкий, косий, круглий;
2) ознаки предметів за смаковими якостями і властивостями, що сприймаються органом смаку: кислий, гіркий, смачний та ін.;
3) ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами дотику, слуху, нюху: холодний, теплий, твердий, дзвінкий, пахучий;
4) фізичні якості людини та інших істот: здоровий, худий, меткий, сліпий, лисий, стрункий;
5) психічні властивості, особливості характеру та інші ознаки людини: сердитий, лагідний, сумний, добрий, розумний, рішучий, настирливий, тихий.
Якісні прикметники мають лексико-граматичні особливості, що відрізняють ЇХ від інших розрядів. 1. Найістотнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність творити форми ступенів порівняння. Якісні прикметники передають ознаки, які в різних
предметах виявляються неоднаковою мірою. Вияв інтенсивності ознаки виражається в якісних прикметниках граматичними формами вищого і найвищого ступенів порівняння і лексико-словотворчими засобами: творенням похідних прикметників Із суфіксами емоційної оцінки (білий — біленький, білісінький, білуватий; кислий - кислуватий, кисленький, кислющий). Інтенсивність ознаки може також виражатися синтаксично приєднанням до якісного прикметника кількісно-означального прислівника, наприклад: трохи ледачий, малорухливий, дуже радий, надзвичайно вдалий, надто гордий. 2. Характерною властивістю якісних прикметників є також здатність їх вступати в антонімічні відношення (веселий — сумний, гарячий — холодний, гострий — тупии, багатий — бідний).
3. Від якісних прикметників можна творити іменники з абстрактним значенням (сміливий — сміливість, злий — злість, добрий — доброта, синій — синява, широкий - широчінь), а також якісно-означальні прислівники з суфіксом ~о чи -е (солодкий - солодко, кмітливий — кмітливо, гарячий — гаряче, терплячий — терпляче). Невелика група якісних прикметників може мати коротку форму, напри клад: зелений — зелен, ясний — ясен, вартий — варт, дрібний — дрібен, радий — рад. повний - повен, певний — певен. Однак деякі прикметники можуть не мати всіх цих особливостей. Так, не всі якісні прикметники можуть творити ступені порівняння (наприклад: мертвий, німий); від частини якісних прикметників не утворюються іменники з абстрактним значенням (зубатий, бурий, карий і под.), тільки деякі якісні прикметники мають коротку форму.
Відносні і присвійні прикметники не мають жодної з названих властивостей, оскільки вони виражають ознаки предметів опосередковано через інші предмети.
За своєю здатністю виражати ознаки предмета безпосеред-
ньо або через відношення його до іншого предмета чи особи
прикметники поділяються на розряди: якісні, відносні і присвійні.
Є також деякі проміжні групи: відносно-якісні, присвійно-відносні,
присвійно-якісні. Якісні прикметники можуть характеризувати якість предмета безвідносно до інших предметів і в порівняльних зв’язках щодо інтенсивності вияву ознаки. Для вираження ступеня вияву ознаки вживаються дві форми прикметника: вищого і найвищого ступенів порівняння.
Відносні прикметники позначають ознаку предмета не безпосередньо, а
через відношення його до іншого предмета, явища, дії або стану:
нічний час, туманний ранок, міський парк, кам’яна гора, драматичний твір, підготовче відділення, сонна людина.
Відносні прикметники виражають ознаку через відношення:
• до матеріалу: дерев’яний стіл, глиняний посуд, чавунне ядро, солом’яна стріха, вовняні шкарпетки, цегляний будинок, лляна скатерка, ситцева
сорочка;
• до місця і часу: степові квіти, лісові ягоди, західний напрям, прикордонний край, приміський вокзал, вечірня прогулянка, літній відпочинок, денний план, учорашня зустріч, торішній похід;
• до призначення: шкільна майстерня, читальний зал, вантажна машина, столярний цех, спортивний зал, виховна година, звітна доповідь;
• до конкретного предмета або явища природи: фруктовий сік, овочеве рагу, коралове намисто, університетські аудиторії, журнальна стаття; ґрунтові води, сніговий покрив;
• до абстрактного поняття: антична статуя, політична програма, науковий трактат, мовленнєва культура, українські традиції, романтичний герой;
• до різних вимірів предметів: кілометрова відстань, літрова посудина, триповерховий будинок, десятипроцентний розчин, двозначне число, п’ятирічна дитина, повторне завдання тощо.
Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень створюються поступово якісні прикметники, що на сучасному етапі ще сприймаються як похідні.
Так, наприклад, назви ознак предметів за різними відношеннями типу вишневий (сік), буряковий (корінь), бузковий (кущ), малиновий (напій) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються безпосередньо; вишнева хустка, бурякова шапочка, бузковий відтінок, малинове пальто.
Ці назви кольорів уже сприймаються як якісні прикметники. Відносні прикметники, що виражають ознаки предметів за матеріалом та іншими відношеннями, можуть також набувати в контексті ознак якісних прикметників. Порівняйте, наприклад’ срібна ложка і срібна голова (сива); дерев *яний стіл і дерев *яний язик (нерухомий, отерплий); батьківські збори і батьківське ставлення (чуйне); кришталева ваза і
кришталева совість (особливо чиста). Деякі відносно-якісні прикметники, в яких процес семантичних перетворень завершився, мають ознаки якісних прикметників. Так, наприклад, прикметники творчий, картинний, діловий, мирний можуть утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння або синтаксично означатися кількісними словами: більш творчий, найбільш творчий, менш діловий, найменш діловий, занадто картинний, дуже мирний.
Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактним значенням (;творчість, картинність) або прислівників (творчо, картинно, мирно) і вступати в антонімічні та синонімічні відношення.
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ. ПРИСВІЙНО-ЯКІСНІ.
- Якісні прикметники, їх семантичні групи і граматичні особливості.
До якісних прикметників належать такі, що означають безпосередні, прямі ознаки предмета. Це може бути:
1) фізичні якості: здоровий, кривий;
2) розумові, психічні якості людини чи тварини: легковажний, щедрий, розумний;
3) значення загальної оцінки: злий, добрий;
4) просторові ознаки (обсяг, розмір, відстань тощо): широкий, вузький; малий, великий; далекий, близький; довгий, короткий;
5) вікові ознаки: молодий, старий;
6) такі, що сприймаються органами чуттів безпосередньо:
а) зором: жовтий, синій, сонцеликий;
б) слухом: голосний, дзвінкий;
в) нюхом: запашний;
г) зовнішніми органами (ознака ваги, температурні ознаки тощо):
легкий, важкий, холодний.
Якісні прикметники мають властиві лише їм граматичні ознаки:
1) від більшості з них можна утворюються ступені порівняння: гарний -кращий;
2) повна і коротка форми: ясний — ясен;
3) повна стягнена і повна нестягнена форми: велика — великая;
4) від більшості якісних прикметників можна утворити форми безвідносного вираження форми ознаки;
5) від більшості якісних прикметників можна утворити прислівники на
- о, — е: сумний — сумно, безпосередній — безпосередньо;
6) можна утворити абстрактні іменники: щасливий — щастя;
7) лише якісні прикметники здатні керувати залежним іменником або займенником: приємний для всіх;
8) лише якісні прикметники мають непохідну основу: зелений, чорний, синій;
9) лише якісні прикметники вступають у синонімічні, антонімічні відношення: гарний — красивий, бідний — багатий;
10) якісні прикметники мають специфічні суфікси: -лив-, -лист-, — овит-, -уват-, -аст-, -уч-, -ав- : зеленавий, летючий, соковитий, сварливий.
