За характером основ і відмінкових закінчень змінювані іменники в сучасній українській мові поділяються на чотири відміни. До першої відміни належать іменники жіночого і чоловічого, а також подвійного
чоловічого і жіночого роду з закінченням -а -я у називному відмінку однини робота, Олена, Микола, лівша, земля, суддя, Валя .
До другої відміни належать: іменники чоловічого роду, що в називному відмінку однини закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи дуб, кінь, гай , а також із закінченням на -о батько, Петро, Дніпро ; іменники середнього роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е перо, полотно, поле , а також-я, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -єн-, -ат- -ят- листя, знаряддя, клоччя . Сюди належать також іменники подвійного чоловічого і середнього роду з суфіксом -ищ е вовчище, носище . Третю відміну складають іменники жіночого роду, які в називному відмінку одни
ни закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи ніч, кров, сіль . До цього типу відмінювання належить також іменник мати.
До четвертої відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а -я , у яких при відмінюванні з’являються суфікси -€н-, -ат- -ят~ : ім ‘я- імені, курча — курчати, теля — теляти. Іменники першої і другої відмін поділяються на групи: тверду, м’яку і мішану. У першій відміні до твердої групи належать іменники з твердим приголосним основи перед закінченням крім тих, що закінчуються на шиплячий приголосний : хата, книга, риба, Оксана, сирота. До м’якої групи належать іменники з м’яким приголосним основи перед закінченням: праця, вишня, лінія, Ілля, Соня. Мішану групу складають іменники з шиплячим приголосним основи перед закінченням: межа, круча, груша. У другій відміні до твердої групи належать іменники з твердим приголосним чистої основи віл, граб, міст, Роман та з закінченням -о батько, Дмитро, вікно, болото, світло . До цієї групи належить більшість іменників з основою на -р вир. твір, муляр, столяр і т. д. , у тому числі іменники іншомовного походження на -р:
-яр , -ир, -ур з наголосом переважно на останньому складі основи : гектар, футляр, командир, абажур. Сюди ж належать іменники мір, комар, снігур, хоча вони в називному відмінку множини мають закінчення -і, властиве іменникам м’якої групи {звірі, комарі, снігурі .
До м’якої групи належать іменники з кінцевим м’яким приголосним чистої основи пень, скрипаль, Івась, обрій та з закінченням -е не після шиплячого , -а граф, -я : сонце, поле, життя, полум ‘я. За типом м’якої групи відмінюються деякі іменники з основою на -р, зокрема на -ар, -ир, у яких при відмінюванні в однині наголос буває на корені або на флексії, а в
множині — тільки на флексії пузир, лікар, воротар; пузиря, лікаря, воротарі; пузирі, лікарі, воротарі . До мішаної групи належать іменники з шиплячим приголосним у кінці основи ткач, плащ, масаж , перед флексією -е плече, видовище . Сюди ж належить частина іменників на -р, а саме: назви осіб за фахом чи діяльністю з наголошеним суфіксом -яр- та сталим наголосом на флексії газетяр, газетяра, газетяреві, газетярем,
газетярі; каменяр, каменяра, каменяревікаменярем, каменярі .
В основу типів відмінювання іменників у сучасній українській мові покладено групування іменників за родами та особливості основ слів. Родове протиставлення досить своєрідне. Іменники жіночого роду на -а -я становлять першу відміну, сюди ж належать однотипні за формою жіночого відмінювання іменники чоловічого роду кількість їх обмежена . Іменникам жіночого роду протиставляються іменники чоловічого і середнього роду, що входять до другої відміни. Третю відміну складають іменники жіночого роду, що в називному відмінку фор
мально схожі на іменники чоловічого роду. До четвертої відміни належать іменники середнього роду, що виявляють деяку специфіку порівняно з іменниками цього ж роду другої відміни.
І відміна жіночий чоловічий -а, -я школа, пісня, листоноша
II відміна чоловічий середній крім -а -о, П, -е, -я батько, вікно, кущ, поле, знання
III відміна жіночий крім -а П та іменник мати честь, піч, любов
IV відміна середній -а, -я при відмінюванні на бувають суфіксів -вія, -ят,
-єн лоша, немовля, їм ‘я Увага! До відмін не належать:
а незмінювані іменники: депо, таксі, заввідділом;
б множинні іменники: ночви, сани, обценьки;
в субстантивовані прикметники і дієприкметники: черговий, учений.
Поняття про відміни і групи іменників української мови
- Відміна - це словозмінний клас іменників. У сучасній українській мові іменники поділяються на чотири відміни.
- Перша та друга відміни мають три типи парадигм, або три групи: тверду, м'яку і мішану. Їх виділяють за характером кінцевого приголосного основи іменників та особливостями відмінювання.
I відміна
- До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду з закінченням -а(я) у називному відмінку однини: жінк-а, Полтав-а, Микол-а, земл-я, мрі-я, Ілл-я.
- Залежно від якості приголосного в кінці основи іменники I відміни поділяються на три групи:
КІНЦЕВИЙ ПРИГОЛОСНИЙ ОСНОВИ ГРУПА ПРИКЛАДИ ТВЕРДИЙ НЕШИПЛЯЧИЙ ТВЕРДА рук-а, сосн-а, Микол-а ТВЕРДИЙ ШИПЛЯЧИЙ МІШАНА миш-а, площ-а М'ЯКИЙ М'ЯКА мрі-я, Марус-я, судд-я
II відміна
| ГРУПА | ПРАВИЛО | ПРИКЛАДИ |
|---|---|---|
| ТВЕРДА | Iменники, основа яких у називному вiдмiнку однини закiнчується на твердий нешиплячий приголосний | дуб , студент, Павло , сiдло |
| М'ЯКА | iменники чоловiчого роду з кiнцевим м'яким приголосним | скрипаль , вiнець , герой , обрiй |
| iменники середнього роду з закiнченням -е , крiм тих , у яких перед -е виступаєнешиплячий приголосний | море , сонце , серце | |
| iменники середнього роду з флексiєю -я | умiння ,знання , полум'я , пiр'я | |
| МІШАНА | iменники чоловiчого роду і середнього роду з основою на шиплячий | скрипаль , вiнець , герой , обрiй |
- До другої відміни належать іменники чоловічого та середнього роду, чоловічого - з нульовим закінченням у називному відмінку однини (шлях, край, степ, кінь,тесть), із закінченням -о (Дніпр-о, батьк-о), середнього роду з закінченням -о,-е,-я (олов-о, мор-е,лист-я).
- Iменники II відміни поділяються на три групи:
- Розподіл на групи іменників, які закінчуються на р:
ГРУПА ПРАВИЛО ПРИКЛАДИ ТВЕРДА іменники на -ар, -ер, -єр, -ир, -ір, -їр, -ор, -ур, -юр, -яр;
наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінченнябазар, інженер, карє'р, інжир, звір, Каїр, прапор, муляр М'ЯКА іменники на -ар, -ир;
наголос при відмінюванні, особливо у множині, переходить з основи на закінченнявівчар, лікар, богатир, поводир МІШАНА іменники на -яр;
наголос при відмінюванні переходить з основи на закінченняcкляр, гусляр, газетяр
III відміна
- До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини (кров, ніч, сіль, відданість), а також іменник мати.
IV відміна
- До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а(я), які при відмінюванні у непрямих відмінках, крім знахідного і орудного, мають суфікси -ен-, -ат-, -ят- : галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім'-я, плем'-я.
іменники з суфіксом -ат (здебільшого позначають малих за віком істот або здрібнілі назви предметів) список іменників з суфіксом -ен тел-я - телят-и ім'-я - імен-і курч-а - курчат-и плем'-я - племен-і порос-я - поросят-и сім'-я - сімен-і цуцен-я - цуценят-и вим'я - вимен-і лош-а - лошат-и тім'-я - тімен-і
