Процес може бути самочинним або несамочинним. До самочинних відносяться процеси, що проходять без витрати енергії ззовні.
У самочинних процесах при сталих Т і р енергія Гіббса зменшується і в стані рівноваги досягає мінімального значення. Енергія Гіббса — критерій напрямку процесу при сталих Т і р.
Існують й інші характеристичні функції:
U = f (S,V); H = f (S,p); S = f (V,U).
Функції U і H також є термодинамічними потенціалами, бо їх зменшення при відповідних сталих дорівнює максимальній корисній роботі.
Однак з усіх характеристичних функцій найбільше значення мають енергія Гіббса G і енергія Гельмгольца F, тому що хімічні процеси відбуваються при сталих Т і р або Т і V.
Для розрахунку зміни функцій Гіббса і Гельмгольца в результаті хімічних реакцій найчастіше застосовують рівняння Гіббса—Гельмгольца у вигляді:
ΔG = ΔH – TΔS
ΔF = ΔU – TΔS
Для обчислень за останніми рівняннями використовують табличні значення стандартних ентальпій утворення та згоряння речопип, ;і також їх абсолютних ентропій.
Зміна енергії Гіббса як критерій можливості довільної хімічної реакції
Для даної температури ΔG = ΔH -TΔS
-при ΔG < 0 реакція можлива;
-при ΔG > 0 реакция неможлива;
-при ΔG = 0 система знаходиться в рівновазі