У розчина електролітів внаслідок дисоціації молекул розчиненої речовини збільшується загальне число частинок (утворюються йони, асоційовані молекули, гідратовані йони, окремі молекули тощо). Відношення числа утворених частинок у розчині Ni до загального числа молекул розчиненого електроліту N0 називають ізотонічним коефіцієнтом Вант-Гоффа (і):
Внаслідок процесу дисоціації, усі перелічені вище колігативні властивості розчинів електролітів теж у і разів більші, ніж для розчину неелектроліту однакової моляльної концентрації:
Величина ізотонічного коефіцієнта залежить від ступеня йонізації електроліту α і числа йонів, на які дисоціює кожна молекула електроліту. Якщо із загального числа взятих молекул N0 продисоціювало α молекул, а з кожної молекули утворилось n йонів, то число утворених йонів дорівнюватиме N0 αn. Недисоційованих молекул залишається N0- N0 α= N0(1- α).
