У підтримці постійного pH крові і системних рідин найбільше значення мають:
1) буферні системи крові та тканин – бікарбонатна, фосфатна, білкова і гемоглобінова. Характерні властивості:
а) додавання до них кислоти або лугу мало змінює їхнє pH
б) в залежності від наявної ситуації, стають акцепторами або донорами іонів водню.
2) легені – pH крові залежить від pCO2, а pCO2, перед усім ‑ від альвеолярної вентиляції. Причиною дихальних порушень кислотно-лужної рівноваги, в основному, є зміни альвеолярної вентиляції: гіповентиляція спричинює дихальний ацидоз, а гіпервентиляція ‑ дихальний алкалоз.
3) нирки – основна участь у регуляції pH полягає у зворотному всмоктуванні відфільтрованого HCO3−, видаленні H+ у вигляді титрованої кислотності та іону амонію, а також синтезу HCO3−. Порушення цих функцій нирок є причиною розвитку метаболічного ацидозу. Нирки є найважливішим органом компенсації первинних респіраторних порушень кислотно-лужної рівноваги.
16)