|
|||||||
Штандортні теорії в СГ(Тюнен, Вебер, ЛьошШтандорні теорії - це теорії розміщення господарства. Штандорт – це місцестояння, місцезнаходження, розміщення. Теорію штандарту розвивали льош, вебер, тюнер. Йоган Тюнер розробив теорію штандарту у праці «Ізольована держава у її відношенні до сільського господарства і національної економіки» Теорія штандорту промисловості а. вебера. Вчений вважав що головні чинники , які впливають на розміщення промисловості такі: транспорт, праця, агломерація. Транспортний чинник вебер вважає визначальним. Йдеться передусім про затрати на транспортування промислової продукції, їх мінімізацію. Вебер стверджував що обробна промисловість розміщується біля видобувної у тому випадку, якщо у процесі переробки сировина втрачає велику частину своєї ваги або якщо витратити на транспортування одиниці сировинної продукції більші від вартості виробництва одиниці готової продукції. За А.Вебером ізодапани - це лінії які з’єднують точки з однаковими транспортними витратами на одиницю продукції. Для обґрунтування конкретного розміщення певного виробництва Вебер вводить поняття індексу орієнтації. Важливого значення у розміщені промисловості вебер надає праці й агломерації. З прогресом у розміщенні виробництва внаслідок здешевлення перевезень дещо зросло значення чинників праці й агломерації, особливо чинників праці. Тепер важлива не кількість трудових ресурсів, а їхня якість.
|
|||||||
|