1.Начальником цивільної оборони (ЦО), цивільного захисту (ЦЗ) України є: Прем'єр-міністр.
2. Начальником цивільної оборони (ЦО) цивільного захисту (ЦЗ) на ОГ є: його керівник (перший заступник)
3. Центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику в сфері ЦЗ є :МНС
4. До складу сил і засобів ЄДС входять:відповідні сили і засоби ФП і ТП, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування,
5. Які складові входить в структуру ЦО на ОГ?:
-керівництво (начальник та заступники)
- штаб ЦЗ (відділ, сектор, група)
- евакуаційна комісія
- служби ЦЗ (медична, транспорту,сховищ, підтримання громад. Порядку)
- невоєзовані формування загал. та спец. призначення.
6. В склад МНС входять:
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.
Спеціальні державні аварійно-рятувальні служби.
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту складається із сил центрального і
територіального підпорядкування.
Сили центрального підпорядкування:
Сили територіального підпорядкування:
Спеціальні державні аварійно-рятувальні служби:
7. Єдина державна система органів виконавчої влади для запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру створена з метою:
забезпечення реалізації державної політики у сфері, цивільного захисту населення
8. Структура Єдиної системи цивільного захисту складається з таких постійно діючих підсистем:територіальні та функціональні підсистеми.
9. Структура Єдиної системи цивільного захисту має такі чотири рівні: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
10. Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються:в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання і реагування на НС у межах відповідних регіонів.
11. Функціональні підсистеми ЄДС створюються:міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій від їх наслідків.
12. Кожен рівень єдиної системи цивільного захисту має: координуючі та постійні органи управління, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.
13. Координуючими органами єдиної системи цивільного захисту на всіх рівні є:
- на державному рівні: Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та НС. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.
– на регіональному рівні - комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;
– на місцевому рівні - комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;
– на об'єктовому рівні - комісії з питань надзвичайних ситуацій.
14. Штаб ЦО ОГ (відділ, сектор, група) є: органом управління начальника ЦО об'єкта
15. До складу сил і засобів ЄДС входять: відповідні сили і засоби функціональних та територіальних підсистем, а також недержавні рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.
16. Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, запроваджуватися один із таких режимів функціонування ЄДС:
- режим повсякденної діяльності - нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці;
- режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні виробничо - промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної гідрометеорологічної обстановки;
- режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;
- режим діяльності у надзвичайному стані - в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".
- режим діяльності у воєнному стані.
Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації
(самостійна робота)
1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це: масове поширення інфекційних хвороб серед сільськогосподарських тварин,рослин, людей. Це природні НС біологічного походження. Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.
Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотії у тварин та епідемії у людей.
Епідемія — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу)
2.Сутність і призначення моніторингу полягає у:у спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних конфліктів, терористичних актів тощо), які є джерелами надзвичайних ситуацій, а також динаміки розвитку ситуацій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання та організації ліквідації лиха.
3.Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють: Держтехнагляд, Держатомрегулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади, у тому числі і МНС.
4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється:МНС, зокрема управлінням прогнозування, яке в перспективі має перетворитися на Службу прогнозування.
5.Об’єктами моніторингу довкілля є: атмосферне повітря та опади (вміст забруднюючих речовин (далі -ЗР), у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); джерела промислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);
- поверхневі і морські води (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів) та підземні води (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей, включаючи залишкову кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінку ресурсів); джерела скидів стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водні об'єкти у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди); питна вода (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);
- ґрунти різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях (вміст ЗР, включаючи радіонукліди; вміст агрохімікатів, пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення земель об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва);
- радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об'єктах захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів),
- геофізичні поля (фонові та аномальні дослідження);
- стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси (їх видові і просторові характеристики, активність прояву), повені, паводки, снігові лавини, селі (у районах спостережних станцій); наземні і морські екосистем (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди);
- звалища промислових і побутових відходів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів).
6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні:
- клас 1 – безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, пошкодження обладнання та нещасних випадків з людьми;
- клас 2 - граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим або взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом;
- клас 3 – критичний – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання або створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу;
- клас 4 – катастрофічний – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі без масового травмування персоналу.
7. Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт: це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
8.ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому:використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС.
9. Ідентифікацію ОПН проводить:ОГД, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати будівництво такого об’єкту
10.У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується:: сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.
11.Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН:Держгірпромнагляд
12. Основні характеристики ризику об’єктів і територій відображаються у:паспортах ризику
13.Паспортизація ПНО це:це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС.
14.Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні:п’ять років
15. Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: на селітебну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну.
16. Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд (в т.ч. науково-дослідних комплексів), а також окремих комунальних і промислових об’єктів, які не вимагають утворення санітарно-захисних зон; будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та інших місць загального користування.
17.Ландшафтно-рекреаційна територія включає: міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору.
18.Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску:30 кПа і більше
Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
(самостійна робота)
1. Термін стійкість роботи ОГ означає:здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому об'ємі та номенклатурі, а при отриманні пошкоджень, руйнувань або порушенні зв'язків по кооперації, відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
2. Послідовність проведення дослідження стійкості ОГ:
1-й етап - підготовчий,
2-й етан - оцінка стійкості об’єкту;
3-й, етап - розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об’єкту.
3. Складові частини стійкості роботи ОГ :
а) стійкості інженерно-технічного комплексу (будівель, споруд, систем енерго-газо- та водопостачання і каналізації, технологічного обладнання) до дій сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час - вражаючих факторів зброї масового ураження;
б) стійкості виробничої діяльності об'єкту (захист виробничого персоналу, надійність систем управління, постачання, спроможність відновлення роботи в короткі терміни.
4. Назвіть фактори, що не впливають на стійкість роботи підприємства:
Фактори, що впливають!!!!!
- розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу: хімічно небезпечний об’єкт, об’єкт атомної енергетики, склади НХР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, селевим потоком і ін.;
- підготовленість об’єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійних лих, характерних для даного району;
- надійність захисту робітників і службовців;
- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження;
- надійність систем постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.)
- стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;
- підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню пошкодженого виробництва.
всі ІНШІ – відповідно НЕ ВПЛИВАЮТЬ
5. Оцінка стійкості роботи ОГ проводиться в три етапи:
1-й етап - підготовчий,
2-й етан - оцінка стійкості об’єкту;
3-й, етап - розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об’єкту.
На першому етапі розробляються керівні документи, визначається склад учасників дослідження та організовується їх підготовка.
На другому етапі ведеться безпосередньо дослідження стійкості роботи об’єкту у надзвичайних ситуаціях.
На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень.
6. Коли повинні враховувати норми проектування ІТЗ ЦЗ:При розробці та реалізації містобудівної документації суб'єкти містобудівної діяльності зобов'язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.
Ці норми враховуються для:
- діяльності архітекторів,
- будівельників,
- технологів та інших спеціалістів, які розробляють проектну документацію якою визначаються містобудівні, об'ємно планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
7. При виборі місця будівництва промислового об’єкта не враховується:
При виборі місця будівництва промислового об’єкту повинні враховуватись!!!!!
- географічне положення: рельєф місцевості і його захисні властивості; наявність великих водоймищ і можливість затоплення об’єкту при руйнуванні гідротехнічних споруд;
- метереологічні умови: напрям домінуючого вітру та можливість зараження території об"єкту радіоактивними речовинами під час аварії на об’єктах атомної енергетики, розміщених поблизу категорійованого міста; можливість і періодичність злив;
- транспортні зв'язки: наявність залізниць та автомобільних доріг.
8. Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться:в три етапи.
силами інженерно-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій.
- оцінка уразливості виробничого комплексу
9. Стійкість інженерно - технічного комплексу це:
Спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.
10. В ході досліджень стійкості ОГ керуються наступними положеннями:
а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражального чинника окремо;
б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих чинників одночасно і в однаковій мірі;
в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.
11. Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:
І) - мінімальної відстані від об’єкту до передбаченого центру виникнення небезпеки;
2) – максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:
ΔPФmax - надлишковий тиск
ΔІmax - світловий імпульс
Д max - доза радіації
Р1max - рівень радіоактивного забруднення на I год. після аварії
К ЕМІmax - електромагнітний імпульс
К ЕМІ= 20 lg (3)
Vg- гранично допустима напруга
VE - наведена напруга
3) - lim - межі стійкості кожного елемента і об’єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.
Якщо значення межі стійкості більше очікуваної величини - об’єкт стійкий до впливу даного фактора і навпаки:
ΔPФlim ≥ ΔPФmax; Іlim≥ І max; Д lim ≥ Д max ; Р1lim ≥ Р1max; (4)
К ЕМІlim ≥ К ЕМІmax
4) - зробити висновок про стійкість об’єкту до кожного уражального чинника, тобто чи може об’єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи по підвищенню стійкості.
12. ОГД стійкий до роботи в умовах радіоактивного забруднення місцевості якщо :
P1lim ≥ P1max, то цех стійкий до радіоактивного зараження.
13. Назвіть фактори або фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства:
- розташування ОГ відносно джерела руйнівного (вражаючого) впливу: хімічно небезпечний об’єкт, об’єкт атомної енергетики, склади НХР, район, який загрожує катастрофічним затопленням, селевим потоком і ін.;
- підготовленість об’єкту (розробка плану заходів) на випадок аварії, катастрофи, стихійних лих, характерних для даного району;
- надійність захисту робітників і службовців;
- здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в певній мірі діям сил стихійних явищ природи, аварій та катастроф, а у воєнний час вражаючих факторів зброї масового ураження;
- надійність систем постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, водою, газом, комплектуючими виробами і т.д.)
- стійкість і неперервність управління виробництвом, силами і засобами забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях;
- підготовленість об’єкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт по відновленню пошкодженого виробництва.
14. Віддаль між цехами згідно норм ІТЗ ЦО:
найбільш доцільною забудовою промислового об'єкту є блочна забудова одноповерховими цехами з наявністю розривів між ними не менше:
L = H1+H2+(15-20) м, ( 2)
де H1і H2 - висота сусідніх будівель. Це забезпечує зменшення руйнувань, обмежує поширення пожеж, покращує умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР)
15. Назвіть групу, якої немає при для дослідженні стійкості роботи ОГД
Групи які є:
Як правило, створюються такі робочі групи по дослідженню стійкості:
будівель і споруд (5-6 чоловік), очолює начальник відділу капітального будівництва;
комунально-енергетичних мереж (5-7 чоловік), очолює – головний механік;
технологічного процесу (3-5 чоловік), очолює – головний технолог;
управління виробництвом (3-5 чоловік), очолює – начальник виробничого відділу;
матеріально-технічного постачання і транспорту (3-5 чоловік), очолює – заступник директора (начальник відділу) по матеріально-технічному постачанню.
група штабу ЦО, до якої входять керівники служб ЦО об’єкта.
Організовує роботу груп головний інженер, при якому створюється група керівництва дослідженнями (3-5 чоловік).
16. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи ОГД до різних вражаючих факторів:
а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражального чинника окремо;
б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих чинників одночасно і в однаковій мірі;
в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.
17. Складові частини стійкості роботи ОГД :
18. Основні положення інженерно-технічних заходів з цивільного захисту відображені у :
КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
19. Чинник, який не впливає на стійкість роботи ОГ в умовах надзвичайних ситуацій:
(впливають!!!!)
- надійність захисту робітників та службовців;
- спроможність інженерно-технічного комплексу об’єкта протистояти у визначеному ступені уражуючим чинникам стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;
- захищеність об’єкта від вторинних уражуючих чинників (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);
- надійність забезпечення об’єкта всім необхідним для виробництва;
- стійкість та безперервність управління виробництвом та цивільною обороною;
- підготовленість об’єкта до ведення рятувальних робіт.
20. Інженерно-технічні заходи ЦЗ поширюються:
- на категорійовані міста та окремо розташовані об’єкти особливої важливості і першої категорії;
- на об’єкти, розташовані в категорійованих містах та території, що прилягають до цих міст;
- на всю територію країни, в частині, що стосується захисту населення від радіоактивного зараження місцевості.
21. В залежності від економічного, та оборонного значення міста поділяються за групами:особлива, 1, 2 і 3.
22. Щодо заходів цивільної оборони підприємства поділяються за категоріями:
23. Вся територія ОГ повинна бути чітко розділена на:адміністративну, виробничу і складську;
24. Фінансові та матеріальні резерви для попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру створюються:
1. На загальнодержавному рівні :
а) резервний фонд Кабінету Міністрів України - для фінансування витрат пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України);
б)запаси матеріальних ресурсів — для проведення першочергових робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (за рахунок державного матеріального ресурсу, що створюється згідно із законодавством).
2. На регіональному рівні — регіональний резерв фінансових ресурсів - відповідно до законодавства.
3. На місцевому рівні - місцевий резерв фінансових ресурсів - відповідно до законодавства.
4. На об'єктовому рівні — запаси матеріальних та фінансових ресурсів- за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій.
25. При виборі місця будівництва нового підприємства повинні враховуватись:
- географічне положення: рельєф місцевості і його захисні властивості; наявність великих водоймищ і можливість затоплення об’єкту при руйнуванні гідротехнічних споруд;
- метереологічні умови: напрям домінуючого вітру та можливість зараження території об"єкту радіоактивними речовинами під час аварії на об’єктах атомної енергетики, розміщених поблизу категорійованого міста; можливість і періодичність злив;
- транспортні зв'язки: наявність залізниць та автомобільних доріг.
Розміщення об’єктів, які будуються, повинно здійснюватися на основі сейсмічного районування території, а також визначення районів, які найбільш схильні до впливу інших НС.
26. Вимоги норм ІТЗ ЦО до системи водопостачання :
- два – три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;
- розташування головних водозабірних споруд за межами зони можливих сильних руйнувань;
- зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;
- наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 доби, з розрахунку 10 літрів на людину.
- У містах і сільських поселеннях, які розташовані у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і в зонах можливого небезпечного хімічного зараження навколо об’єктів що мають НХР, для забезпечення населення питною водою необхідно створювати захищені централізовані системи водопостачання з переваженим будівництвом на підземних джерелах води.
Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
(самостійна робота)
- ОГ що містить у своєму складі кілька джерел небезпеки розташованих за однією та різними адресами реєструється як:
Об'єкт господарської діяльності, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за однією адресою,
реєструється як один небезпечний об'єкт. Об'єкт господарської діяльності, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за різними адресами,
реєструється як кілька окремих небезпечних об'єктів відповідно до адрес місцезнаходження джерел небезпеки.
- Декларація небезпеки – це документ, який визначає комплекс заходів, що проводяться об’єктом господарювання з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.
3. Для того щоб розпочати будівництво небезпечного об’єкту необхідно: організувати розроблення і складання декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки. Відповідно до вимог Законів України "Про екологічну експертизу", "Про наукову та науково-технічну експертизу" об’єкт господарювання проводить експертизу повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінку рівня ризику, а також обґрунтування та достатність прийнятих рішень щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій.
Стаття 12. Порядок будівництва і/або реконструкції об'єктів підвищеної небезпеки
Суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки, зобов'язаний одержати дозвіл на будівництво такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування. Суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво об'єкта підвищеної небезпеки на території села, селища, міста, також зобов'язаний попередньо одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на розміщення об'єкта на такій території.
До заяви з метою отримання дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки крім документів, визначених законодавством про містобудування та регіональними і місцевими правилами забудови, додаються: техніко-економічне та містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта підвищеної небезпеки та передпроектні матеріали, які містять відомості про об'єкт підвищеної небезпеки, можливі аварії на ньому та їх наслідки;
висновки державних експертиз, передбачених законом, а також громадських експертиз у разі їх наявності.
4. Експертизу декларації безпеки проводять:установи, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об'єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу".
5. Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
6. Ліцензіат – це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
7. Реєстр потенційно-небезпечних об’єктів ведеться:Державним департаментом страхового фонду документації для забезпечення підготовки управлінських рішень щодо запобігання та ліквідації наслідків НЕС, а також для потреб страхового фонду документації.
8. Фінансування проведення експертизи ОПН покладається на: суб'єкта господарської діяльності.
9. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки це - порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів.
10. У процесі ідентифікації об’єкту підвищеної небезпеки розглядаються і враховуються: внутрішні і зовнішні чинники небезпек.
Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будівель, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.
Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).
11. Порогова маса небезпечних речовин це:нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій.
12. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:
