3. Ринок природних ресурсів. Земельна рента.

Оренда землі передбачає виникнення рентних відносин. Плата за користування орендованими природними ресурсами називається економічною рентою. Плата за користування чужою землею виступає у формі земельної ренти. Отже, земельна рента є економічною формою реалізації власності на землю.
Земля є обмеженою в розмірі, а отже, її пропозиція нееластична, бо можливостей довільно збільшити її розмір немає.
Різні земельні ділянки суттєво відрізняються за якістю, що проявляється в їх різній родючості. Розрізняють природну і штучну, або економічну родючість. Природною є родючість, зумовлена природними факторами (сукупність фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів). Економічною є родючість, створена впливом людини на землю за рахунок внесення добрив, використання досконалішої техніки і технології, урожайніших сортів рослин тощо. Таким чином, при однакових затратах економічних ресурсів на різних за якістю земельних ділянках обсяг отриманої продукції буде неоднаковий.
Виділяють такі основні різновиди земельної ренти: диференційна, абсолютна, монопольна та рента в несільськогосподарських галузях.
Основною формою земельної ренти в сільськогосподарському виробництві є диференційна рента. Враховуючи те, що земля обмежена в просторі, а потреби у сільськогосподарській продукції постійно зростають, є необхідність обробляти всі землі, придатні для використання (в тому числі середні і гірші). Це, в свою чергу, має забезпечувати можливість покриття витрат на виробництво і отримувати середній прибуток не лише на кращих і середніх, а й на гірших землях. За таких умов прибуток від реалізації продукції з середніх і кращих земельних ділянок (як за родючістю, так і за місцем знаходження) буде більшим від середнього. Цей надлишок над середнім прибутком і становить земельну ренту – диференційну. Є дві форми диференційної ренти.
Диференційна рента І — це рента (додатковий дохід), обумовлена природною родючістю земель та кращим їх місцем розташування відносно ринків збуту.
Диференційна рента II — це рента, обумовлена підвищенням
економічної родючості землі за рахунок додаткових капітальних вкладень в
одну і ту ж земельну ділянку на основі науково-технічного прогресу.
Крім диференціальної, існує ще одна форма земельної ренти -
абсолютна. Така рента сплачується за можливість використання будь-яких
земельних ділянок, незалежно від рівня їх якості. Це пояснюється тим, що в
умовах приватної власності на землю землевласник безплатно таку ділянку в
оренду не віддасть. Причиною цього є монополія на приватну власність, що
закріплює більш високу норму прибутку в аграрному секторі понад середню
його норму.
Монопольну ренту сплачують споживачі рідкісних за якістю
сільськогосподарських товарів, що виробляються на землях з винятковими
природними умовами (землі провінції Шампань у Франції чи біля Коктебеля
в Криму). Ціни на такі товари визначаються високим попитом і обмеженою
пропозицією. Різниця між монопольно високою ціною й економічними
витратами становить монопольну ренту.
Формами вилучення ренти можуть бути орендна плата, рентні платежі,
плата за землю, зональні ціни.
Орендна плата – це платіж, який орендар вносить власнику землі за
користування земельною ділянкою. Сума орендної плати включає, крім самої
ренти, амортизаційні відрахування на основні кошти і проценти на вкладений
у землю капітал. На ставку орендної плати впливають також термін оренди,
розмір банківського відсотка і податків, умов платежу.
Земля є фактором виробництва і в інших галузях економіки, що
зумовлює до виникнення рентних відносин і в таких галузях як добувна
промисловість та будівництво. Проте, між рентою та орендною платою існує
суттєва відмінність. Орендна плата, крім земельної ренти, включає в себе й
плату за інші капіталовкладення на конкретній орендованій ділянці (відсоток
на вкладений капітал, амортизація будівель).
З рентою пов’язана ціна землі, що визначається як грошовий капітал,
який забезпечує його власникові дохід, але не у формі ренти, а у вигляді суми
відсотка банківського вкладу. Вона залежить від доходу (ренти), який
принесе її власнику земля в майбутньому. Це означає, що ціна землі є
дисконтованою поточною ціною ренти. Величина ціни землі прямо
пропорційна розміру земельної ренти і обернено пропорційна рівню
відсоткової ставки та визначається за такою формулою:
*100%

Де Цз – ціна землі;
Р – земельна рента;
і – відсоткова ставка.
Ціна на землю залежить від співвідношення попиту і пропозиції на неї.
Враховуючи те, що пропозиція землі абсолютно нееластична, на величину
ціни впливає перш за все попит на неї, який має тенденцію до зростання, що
пов'язано із щоразу більшою потребою у сільськогосподарській продукції і будівництві житла. Це і зумовило в другій половині XX ст. тенденцію до зростання ціни землі.