Модель ринку характеризує умови, в яких відбувається конкуренція. Модель ринку визначають за кількістю фірм та покупців на ринку, за наявністю та доступністю інформації, за можливістю змов між продавцями чи покупцями, а також за легкістю входження і виходу з конкретного ринку. На модель ринку може впливати також держава через ухвалення економічних законів. Своєю чергою модель ринку впливає на рівень цін, обсяги виробництва та величину прибутків фірм.
Розрізняють чотири основні моделі ринку: чиста конкуренція, моно-полістична конкуренція, олігополія, чиста монополія.
Для ринку чистої (досконалої) конкуренції характерними є такі ознаки:
1. Дуже багато продавців, які на однакових умовах конкурують між собою.
2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу, споживач не відрізняє товар одного продавця від іншого, навіть якщо вони мають відмінності, йому однаково, у якого з продавців придбати товар.
3. Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну. Кожна фірма виробляє настільки невелику частину продукції від загального обсягу ринку, що зменшення чи збільшення кількості виробленого продукту майже не впливатиме на загальний обсяг пропозиції, а отже, і на ціну. Тому окрема конкурентна фірма змушена пристосовуватись і погоджуватись з існуючою ринковою ціною.
4. Вільний вхід на ринок та вихід з нього.
5. Відсутність нецінової конкуренції.
Характерними ознаками монополістичної конкуренції є:
1.На ринку діє досить велика кількість фірм, тому:
- взаємозалежність фірм відсутня, у фірм немає причин реагувати на дії своїх конкурентів;
- узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва чи штучного підвищення цін неможливі;
- можливість контролю над ринковою ціною невелика;
- створити бар'єри для вступу в галузь нових фірм практично неможливо, а отже, існують умови для вільного входу і виходу з ринку фірм.
2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, достатньо диференційовані. Цих відмінностей досягають за рахунок:
- якості товару;
- поглиблення післяпродажного обслуговування;
- місця продажу;
- стимулювання збуту.
Олігополія - це модель ринку, на якому панує декілька великих фірм-виробників.
Олігопольні ринки мають такі основні ознаки:
1. Всього декілька фірм забезпечують весь ринок продуктом. Олігополістичний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва. Концентрація ринку - це ступінь домінування на ринку однієї або декількох великих фірм. Для виміру ступеня концентрації використовують кілька показників, найвідомішим серед яких є індекс Герфіндаля-Хіршмана:
Н = Σр і 2,
де р і - частка ринку n-ї фірми, виражена у відсотках. Існують такі причини концентрації окремих ринків:
- ефект масштабу;
- бар'єри для входження в галузь;
- об'єктивне прагнення фірм до злиття.
2. Продукт, який виробляють олігополісти, може бути як стандартизованим, так і диференційованим. Однак тип продукту істотно не впливає на функціонування олігопольного ринку.
3. Фірми в олігопольній галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Продавці завжди враховують реакцію своїх конкурентів, коли встановлюють ціни, орієнтири для обсягів продажу, величину рекламних витрат тощо.
Чиста монополія — модель ринку, яка має такі характеристики:
1. На ринку функціонує лише один виробник якогось продукту.
2. Продукт, який виробляє монополіст, немає близького замінника.
3. Монополіст контролює ціну на свій товар. Оскільки для монополіста попит збігається з ринковим і його можна розглядати як заданий, то встановлювати і контролювати ціну він може, маневруючи пропозицією.
4. Вступ в галузь інших виробників заблокований. Розрізняють такі бар'єри для входу в галузь:
- володіння основними видами сировини;
- економія на масштабах;
- патентні, авторські права та товарні знаки.
