Стрес (фітострес) - необхідна планка неспецифічних реакцій організму, складова та стан його адаптації до
несприятливих умов.
При фітостресі виділяють декілька фаз стресової реакції.
Фаза адаптації проходить при умовах, коли вживання стресового фактора не досягає порогових значень, можуть виникати процеси, що формують стійкість організму.
Фаза відновлення виникає після припинення дії негативних факторів.
Вся послідовність реакції на стрес зводиться до того, щоб підтримувати гомеостаз рослинних організмів в
стресових умовах. До первинних реакцій на стрес належать - активізація процесів дихання та нагромадження в
клітинах етилену.
Всі екологічні фактори, що спричиняють стресові реакції в рослинному організмі поділяються на:
- фізичні ( дефіцит або надлишок вологи, низькі та високі температури, різна освітленість, радіоактивне
випромінювання);
- хімічні ( солі, гази, ксенобіотики – гербіциди, інсектициди, фунгіциди);
- біологічні (збудники хвороб, шкідники).
Умовно розрізняють загальну, або неспецифічну, та специфічну стійкість.
Неспецифічна характеризує реакції на стресовий фактор, об'єднує еволюційно різні типи організмів, тоді, як
поняття специфічна стійкість характерна лише для певного виду організмів і проявляється під впливом чітко
визначеного фактора.
Комплекс неспецифічних і специфічних реакцій рослинного організму певною мірою залежить від
фенотипічних особливостей організму.
