Плани Німеччини:
- Розгромити Російську імперію та відокремити від неї Україну.
- Приєднати українські землі разом із Прибалтикою до майбутньої Велико-німецької Світової імперії.
- Створити під своєю зверхністю Пангерманський союз у якому Україна мала стати частиною Німецького протекторату як плацдарм для майбутнього просування на схід.
- Україну мати за сировинну базу для Велико-німецької імперії .
Плани Австро-Угорщини:
- Навічно зберегти своє планування у Сх. Галичині, Пн. Буковині і Закарпатті.
- Придушити національно-визвольний рух України.
Плани Росії:
- Мала намір розширити території Російської імперії до Карпатських гір,захопити під прикриттям ідеї об’єднання всіх Руських земель Сх. Галичину, Пн. Буковину та Закарпаття.
- Використати воєнний стан, щоб назавжди покінчити з національно-визвольним рухом.
Засуджували війну:
- Більшовики.
- Деякі українські соціал-демократичні організації у Сх. Україні. Зокрема на Катеринославщині (Дніпропетровськ) за участі В.Винниченка у 1915р. почали вести антивоєнну пропаганду серед робітників під гаслом «Геть війну», «Хай живе автономна Україна».
Підтримували війну в Австро-Угорщині:
- Головна Українська рада (ГУР)
- Союз визволення України (СВУ)
ГУР у Львові.
1 серпня 1914р. утворений координаційний центр трьох укр.. партій Галичини:
- Укр. Національно-демократична.
- Укр. Соціал-демократична.
- Укр. Радикальна партія.
Очолив Кость Левицький.
3 серпня ГУР опублікувала маніфест у якому звернулася до народу з обґрунтуванням необхідної підтримки Угорщини у війні. Виступати до створення Української автономії в межах Австро-Угорщини.
5 листопада 1916р. Австро-Угорщина і Німецькі уряди проголосили про створення Польського королівства (землі, що входить до Імперії віднести до Польщі).
ГУР розпускається (1916р.)
СВУ.
Засновник Д. Донцов (укр. Інтеграційний націоналізм.) терор. «Україна для українців»
Прагнення СВУ:
- Утворення самостійної української держави.
- Встановлення конституційної монархії.
- Заснування демократичного устрою.
- Надання прав і свобод національним мешканцям.
- Забезпечення самостійності української церкви.
- Сформувати навколо себе коло непримиренних ворогів Росії.
10 серпня – 13 вересня 1914р. тривала Галицька битва.
14 серпня Верховний головнокомандуючий великий князь Микола Миколайович видав маніфест у якому висловлював радість, що «російський народ об’єднався» і, що «завершено діло Івана Калити».
На Австрійському фронті Російська армія мала спершу блискучі успіхи:
Австрія відступила, 3 вересня Російські війська ввійшли у Львів і взяли в облогу Перемишль.
Слова Миколи 2 з маніфесту прихильникам нац. держ. відродження України не обіцяли нічого доброго. Галичину і Буковину царат розглядав як частину Росії, а українців як російських людей.
В ході грандіозної Галицької битви Австрійська армія зазнала жорстокої поразки. Втрати її становили 400 тис. осіб, близько 100 тис. потрапило у полон, серед полонених було багато українців.
Наступ Російських військ триває до весни 1915р.
Після 4-місячної облоги Перемишль здався з 117 тисячним гарнізоном.
