31. Організація страхування
Страхові платежі – це перерахування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи по етапно.
Страхове відшкодування – це виплата страховиком застрахованому повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників : страхової суми і страхового збитку.
Страхова сума – це сума на яку застрахований об*єкт страхування або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку.
Страховий збиток – являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому витрат.
Страховий випадок – це можлива подія настання якої може спричинити збитки.
Основні суб*єкти страхування:
1) Страховик – це страхова компанія яка діє на підставі відповідної ліцензії , бере на себе забов*язання щодо створення страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі на чию користь укладений договір , при настанні страхового випадку.
2) Страхувальник – це юридична чи фізична особа , яка на підставі відповідної угоди з страховиком, сплачує страхові внески до страхового фонду , отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.
3) Застрахований – це юридична чи фіз. Особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.Об*єктами страхування можуть бути : майно , життя, здоров*я, працездатність, працевлаштування.
32. Класифікація страхування
1)За формами проведення:
а)добровільне-здійснюється на основі договору між страхувальником та страховиком.
б)обов’язкове-встановлює держава з метою захисту інтересів як окремих страхувальників так і суспільства в цілому.За сферами діяльності або спеціалізацією страховика:
а)страхування життя
б)загальне(ризикове) страхуванняЗа об’єктами страхування:
а)майнове страхування-сукупність видів страхування об’єктом яких є майно фізичних і юридичних осіб.
Майнове страхування поділяють на такі підгалузі:1)страхування майна громадян;2)страхування майна юридичних осіб.
б)особисте страхування - галузь страхування в якій об’єктом страхування є життя, здоров’я, працездатність громадян.
Поділяється на три підгалузі:1)страхування від нещасних випадків; 2)медичне страхування; 3)страхування життя і пенсій.
в)страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об’єктом страхування є відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків внаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника.За родом небезпеки страхових ризиків:
а)Страхування за діяльністю страховика-морське, авіаційне,автотранспортне тощо.
б)страхування за видами ризиків - фінансове,кредитне,економічне тощо.За статусом страхувальника:
а)страхування фізичних осіб;
б)страхування юридичних осіб.За організаційно-правовою формою страховика:а)комерційне страхування – послуги надають страхові компанії створені у формі акціонерних повних товариств та товариств з додатковою відповідальністю;б)взаємне – послуги надають товариства взаємного страхування;в)державне – послуги надають державні страхові організації.
33.Поняття страхового ринку та його структура
Страховий ринок – це сукупність страхових компаній і послуг що ними надаються.
Об’єктивними умовами функціонування страхового ринку є:
- Потреба в страхових послугах;
- наявність об’єктів страхування;
- наявність суб’єктів страхування.
До основних суб’єктів страхового ринку належать:1)страховики; 2)страхувальники; 3)страхові посередники.
Страхові агенти – це фізичні особи,які укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика.
Страхові брокери – діють від імені страхувальника підбираючи йому найвигідніші умови і надійні страхові компанії.
Основним об’єктом страхового ринку є страхові послуго, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування.
Класифікація страхових ринків:
1)За інституційною структурою:
- акціонерні
- корпоративні
- взаємні
- державні страхові компанії
2)За територіальною ознакою:
- регіональні
- національні
- світові страхові ринки
3)За галузевою ознакою:
- ринок страхування життя
- ринок загальних видів страхування
34.Суть і призначення фінансового ринку
Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.
Об’єктами відносин на фінансовому ринку є:грошово-кредитні ресурси, цінні папери та фінансові послуги.
Суб’єкти:держава, підприємства різних форм власності та окремі громадяни.
Функції фінансового ринку:
1)мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів;
2)розподіл акумульованих вільних коштів між багато чисельними кінцевими споживачами;
3)прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі;
4)забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.
Принципи фінансового ринку:
1)вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку;
2)прозорість ринку й реальний захист інвесторів;
3)ліквідність фінансових інструментів ринку;
4)конкурентність та ефективність;
5)відповідність міжнародним стандартам
35.Класифікація і структура фінансового ринку
I. За видами фінансових активів:
1)кредитний ринок – це ринок на якому об’єкти купівлі продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах поверненості,строковості, платності і забезпеченості.
2)ринок цінних паперів(фондовий ринок) – об’єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів емітованих підприємством різними фінансовими інститутами,державою.
3)валютний ринок – об’єктом купівлі-продажу виступають: іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею.
4)страховий ринок – об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів.
5)ринок золота – об’єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали.
6)ринок фінансових послуг за своєю структурою є дуже різноманітним.
II. За періодом обертання фінансових активів:
1)ринок грошей – здійснюються операції з купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг усіх вище розглянутих фінансових ринків із терміном обертання до одного року
2)ринок капіталів – здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обертання більше одного року.
III. За регіональною ознакою:
1)місцевий фінансовий ринок – представлений в основному операціями комерційних банків, страхових компаній,неорганізованих торговців цінними паперами з місцевими господарюючими суб’єктами і населення.
2)регіональний фінансовий ринок – функціонує в межах області поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіональних фондових і валютних бірж.
3)національний фінансовий ринок – включає всю систему фінансових ринків держави їх видів і організаційних форм.
4)світовий фінансовий ринок – це складова частина світової фінансової системи в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.
IV. За швидкістю реалізації угод:
1)ринок з негайною(терміновою) реалізацією угод – на якому угоди здійснюються в короткотерміновий період часу.
2)ринок з реалізацією угод в майбутньому – це строкові ринки:форвардний і ф’ючерсний ринки.
Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові активи які обертаються на ринку і дають змогу власникам цих активів отримання певного доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку.
За видами фінансових ринків фінансові інструменти поділяються на:
- Інструменти кредитного ринку: гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку
- Інструменти фондового ринку: цінні папери, які обертаються на цьому ринку;
- Інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;
- Інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропонуються до продажу (страхові продукти), а також розрахункові документи і окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;
- Інструменти ринку золота (срібла, платини): названі види цінних металів, які використовуються з метою формування фінансових резервів, і цінні папери, які обслуговують цей ринок.
36. Ринок грошей, кредитних ресурсів та фінансових послуг.
Основне призначення ринку грошей полягає у забезпеченні оптимальної структури грошової маси та її кругообігу.
Обсяг ринку визначається кількістю грошей в обігу.
Грошовий ринок охоплює використання грошей у тому числі як засобу нагромадження і платежу, то саме у цьому сегменті він пересікається із фінансовим ринком.
Ринок кредитних ресурсів – це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості.
Суб’єктами ринку кредитів є
· кредитори
· позичальники і держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку кредитів і регулює ринок за допомогою економічних методів.
Організаційно-функціональними учасниками ринку кредитних ресурсів є
1. комерційні банки,
2. брокерські контори та інші
3. фінансово-кредитні інститути.
Ринок фінансових послуг як складова фінансового ринку являє собою сферу різноманітних послуг, що надаються
суб’єктам фінансових відносин – підприємницьким структурам, державі і громадянам у процесі їх фінансової діяльності.
Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони можуть мати риси
1. кредитних операцій,
2. операцій оренди,
3. страхування тощо.
До найхарактерніших видів фінансових послуг належить лізинг.
Суб’єктами лізингових операцій є:
продавець лізингового майна, тобто його виробник;
лізингодавець – організація, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа;
лізингоодержувач – підприємство, яке отримує в користування майно за договором лізингу.
Страхування теж можна розглядати як один із сегментів ринку фінансових послуг. При цьому страхові компанії можуть розглядатися і як виробники страхових послуг, і як фінансові посередники. Фінансові послуги у сфері страхування пов’язані із формуванням колективних страхових фондів і фінансовим відшкодуванням різних втрат і збитків.
37.Ринок цінних паперів.
|
Цінні папери – документи, що виражають боргові зобов’язання.
|
