Рахунок — це систематизовані записи, які відбивають вплив операцій та інших подій на конкретний актив, зобов’язання чи акціонерний капітал. Для кожного активу, зобов’язання, доходу, виду витрат та одиниці капіталу ведеться окремий рахунок.У фінансовому обліку за допомогою рахунків забезпечується: 1) всеохопна реєстрація господарських операцій, що впливають на фінансовий стан; 2) перевірка точності відображення операцій. Рахунок дає змогу відобразити та простежити зміни кожного показника фінансових звітів, які мали місце за звітний період.
Для поточного обліку банківських операцій у БО банку використовується система р-нківфін.обліку. Вся сукупність бухг.рахунків може бути розподілена на дві групи: балансові та позабалансові.
Балансові р-нки бувають постійними і тимчасовими.
Постійні балансові р-нки мають залишок на кінець звітного періоду. На їхній основі складається баланс банку. Серед них виділяють такі групи р-нків:
- Р-нки активів,
- Р-нки зобов’язань,
- Р-нки власного капіталу.
Рн-ки активів – це активні р-нки, які відображають наявність та зміни різних активів банку.
Р-нки зобов’язань – це пасивні р-нки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Виділяють короткострокову та довгострокову заборгованість.
Р-нки власного капіталу – це також пасивні р-нки, які відображають зміну ВК банку за звітний період.
У складі балансових рахунків виділяють:
- Контр пасивні р-нки (активні),
- Контрактивні р-нки (пасивні).
Особливість цих р-нків полягає в тому, що в балансі контрактивні р-нки відображаються в складі активів, а контрпасивні – в складі пасивів зі знаком мінус. Така методика дозволяє достовірно оцінювати окремі статті активів та пасивів.
