51.Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) власник зобов'язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.
Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві регламентується «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях».
Розслідування проводиться за участю представників профспілкової організації, членом якої є потерпілий, та представника Фонду соціального страхування. У розслідуванні групових та зі смертельними наслідками нещасних випадків бере участь представник органу державного нагляду.
За висновками роботи комісії з розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше 3 днів з моменту закінчення розслідування.
За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапилися:
• під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення роботодавця (дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять в коло його прямих обов'язків, зокрема, надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж тощо);
• на робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу разом зі встановленими перервами;
• протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також часу, призначеного для особистої гігієни;
• під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва;
• під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах;
• під час надання підприємствам шефської допомоги.
Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).
Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний:
• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;
• повідомити про випадок власника (керівника) підприємства;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжчих наслідків).
Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу.
До комісії залучаються представник профспілки, членом якої є потерпілий, та представник Фонду соціального страхування.
Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події:
• обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо);
• розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативнотехнічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;
• встановити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
• скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках.
Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві 45 років.
Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні обов'язково бере участь представник навчального закладу.
Якщо вказані роботи проводилися під керівництвом працівника навчального закладу або на виділеній для цих цілей ділянці, то нещасний випадок розслідується комісією установи освіти, до якої входять також представники підприємства. Такий випадок береться на облік навчальним закладом.
Нещасні випадки з учнями і студентами під час трудового і професійного навчання у навчальному закладі розслідуються та беруться на облік відповідно до «Положення про організацію охорони праці і порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах».
Розслідуванню та обліку підлягають також випадки професійного захворювання, отруєння та аварій.
Захворювання відносять до професійного відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством праці та соціального захисту.
Зв'язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю представників підприємства.
Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причини кожного випадку профзахворювання протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про профзахворювання.
Комісія з розслідування зобов'язана:
# скласти програму розслідування причин профзахворювання;
• провести розслідування обставин та причин профзахворювання, скласти акт за відповідною формою.
У цьому акті повинні бути вказані заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначена відповідальність підприємства і посадових осіб за виникнення профзахворювання.
Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здійснюють уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, а також професійні спілки через свої виборні органи та представників.
52.Фактори що впливають на ступінь враження електричним струмом.
Всі фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом, поділяються на дві групи:• електричного характеру (напруга, сила струму, рід і частотаструму, опір в електричному колі, заземлення, занулення);
• неелектричного характеру (індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалість дії струму).
Ураження організму людини електричним струмом найчастіше алежить від таких факторів:• сили струму, іцо проходить через тіло людини;• тривалості його дії;• шляху проходження через тіло;• індивідуальних особливостей організму людини;• стану приміщення, в якому експлуатується електроустановка;• площі контакту людини з струмопровідними частинами.
Неоднакова сила струму по-різному впливає на організм людини.
Визначають такі порогові значення струму:• пороговий відчутний струм; • пороговий невідпускаючий струм;• пороговий фібриляційний струм.
Пороговий відчутний струм — найменше значення відчутного струму, який під час проходження через організм людини викликає почуття подразнення (0,6-1,5 мА за змінного струму частотою 50 Гц та 5-7 мА — за постійного струму).
Пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснений провідник (10-15 мА за змінного струму частотою 50 Гц і 50—80 мА —за постійного струму).
Пороговий фібриляційний струм — найменше значення електричного струму, що викликає під час проходження через організм людини фібриляцію серця (80-100 мА за змінного струму частотою 50 Гц і 100-150 мА — за постійного струму). Задуха, тяжкі опіки, параліч серця, смерть настають ири струмі понад 5 А.Різні тканини людини по-різному проводять струм. Найбільший електричний опір має шкіра людини, особливо верхня, ороговіла її частина, в якій немає кровоносних судин. На результат ураження тіла (травми) впливає як сила, так і шлях струму через тіло людини. Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через основні органи: серце, головний мозок, легені.
Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються такі петлі струму: права рука — ноги, рука — рука. За висновками лікарів, найнебезпечніші петлі струму: голова —рука, голова — ноги, рука ~~ рука, рука — нога. У ці петлі струму потрапляють основні органи людини, ураження яких призводить до тяжких наслідків.
Індивідуальні психологічні й фізичні особливості людини значно впливають на результат ураження електрострумом. Характер впливу струму однієї й тієї самої сили залежить від маси тіла людини, її фізичного розвитку, віку, самопочуття.
Постійний струм у 4-5 разів безпечніший за змінний з частотою 50 Гц. Постійний струм, якщо порівнювати його зі змінним такого самого значення, коли проходить через тіло людини, викликає слабші скорочення м'язів і менш неприємні відчуття.
Але це справедливо тільки для напруги до 500 В. За вищої напруги постійний струм стає небезпечнішим за змінний з частотою 50 Гц.
Струм з частотою 500 кГц і більше з точки зору електричного удару вважається відносно безпечним, але він може діяти вже як постійний струм, що викликає термічну дію.
Умовно безпечною є напруга у 12 В, але, залежно від сили струму, опору організму людини, інших індивідуальних особливостей, терміну дії, умов виробництва та навколишнього середовища, напруга у 12 В може стати небезпечною.
Важливого значення для оцінки небезпеки ураження електричним струмом має тривалість дії струму на людину. Чим довше діє струм на людський організм, тим більшою є ймовірність важкого або смертельного наслідку його дії. Короткотривалий (кілька сотих секунди) вплив навіть значного струму (100 мА) може не мати важких наслідків
53.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві
Організаційні заходи:
• проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;
• робота щодо професійного відбору;
• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
Технічні заходи:
• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;
• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
Санітарно-виробничі заходи:
• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;
• улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;
• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.
Медико-профілактичні заходи:
• придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;
• організація профілактичних медичних оглядів;
• видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.
54.Освітлення робочих місць ЕОМ.
Освітлення. Крім вимог до природного освітлення, викладених раніше, Правила [29] також встановлюють вимоги до штучного освітлення, а саме:
— штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, належить здійснювати системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях у разі переважної роботи з документами допускається застосування системи комбінованого освітлення (загальне і додаткове місцеве освітлення);
— освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має дорівнювати 300-500 лк, що можливо забезпечити додатково до загального ще й місцевим освітлюванням, але останнє не повинне створювати відблисків на поверхні екрана, а його освітленість — не перевищувати 300 лк;
- як джерела світла в разі штучного освітлення слід застосовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ (допускається також застосування інших ламп, позначених у Правилах [29]).
У Правилах також наведені вимоги до світильників для приміщень і робочих місць, обладнаних ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, серед яких: для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛМО 36 із дзеркальними ґратами, укомплектовані високо частотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих ґрат заборонено.
Правилами передбачені вимоги до інших показників світильників: яскравості, блискості, відбитої блискості, осліпленості, коефіцієнта запасу (&,) світильника, коефіцієнта пульсації. Для забезпечення нормативних значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.
