43.Види шкідливих виробничих факторів, їх дія на організм людини
та методи захисту.
Під час роботи на виробництві на людину можуть впливати один, або низка небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Безпека того чи іншого технологічного процесу може бути визначена за їх кількістю і за ступенем небезпеки кожного з них зокрема. Безпека праці на виробництві визначається ступенем безпеки окремих технологічних процесів.
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори стандартом ГОСТ 12.0.003-74 поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Останні за характером впливу на людину підрозділяються на фізичні й нервово-психічні перевантаження, а інші - на конкретні небезпечні й шкідливі виробничі фактори.
В процесі роботи на підприємстві на працівника можуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори:- машини, що рухаються, автотранспорт і механізми;- рухомі незахищені елементи механізмів, машин і виробничого обладнання;- падаючі вироби техніки, інструмент і матеріали під час роботи;- ударна хвиля (вибух посудини, що працює під тиском пари рідини);- струмені газів і рідин, що стікають, із посудин і трубопроводів під тиском;- підвищене ковзання (через зледеніння, зволоження й замаслювання поверхонь, по яких переміщується робочий персонал);- підвищені запорошеність й загазованість повітря;- підвищена чи знижена температура поверхонь техніки, обладнання й матеріалів;- підвищена чи знижена температура, вологість і рухомість повітря;- підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвука;- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;- підвищений рівень статичної електрики;- гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;- відсутність чи нестача природного світла;- недостатня освітленість робочої зони;- знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном;- пряма блискість (прожекторне освітлення територій виробництв, світло фар автотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на поверхні територій виробництв);- підвищена пульсація світлового потоку;- підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;- хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини);- хімічні речовини , що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;- перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні чинники (емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів, розумова перенапруга, монотонність праці).
Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації.
Усунути негативний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці, можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі виробничі фактори, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, або забезпечуючи оптимальні умови праці. Вирішувати ці задачі повинна виробнича санітарія.
44.Основні законодавчі та нормативно-технічні документи з ОП.
Законодавчі акти:
- Конституція України
- закон України «Про охорону праці»— це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
- кодекс законів про працю
- закон України про загальні обов′язки державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
- кодекс законів про працю
- закон України про пожежну безпеку
- закон України про охорону навколишнього середовища
Нормативні акти:
- інструкції з охорони праці
- паспорт на продукцію, яку купуємо в магазині
- правила внутрішнього розпорядку
- інструктажі з охорони праці
45.Охорона праці підлітків.
Закон забороняє застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах у шкідливих або небезпечних умовах праці, а також на підземних роботах. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з цими роботами, визначено у відповідному Положенні, затвердженому Держнаглядохоронпраці.
Забороняється також залучати неповнолітніх до піднімання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Законодавством про працю неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються до повнолітніх. Це означає, що вони мають право самостійно укладати трудові договори, розпоряджатися заробітною платою, звертатися до судових та інших органів за захистом своїх прав та інтересів тощо.
Законодавство забороняє також залучати осіб, молодших 18 років, до нічних та надурочних робіт, праці у вихідні дні.
Для неповнолітніх норми виробітку встановлюються так само, як і для дорослих робітників, пропорційно скороченому робочому часу.
Для молодих робітників, які приходять на підприємство після закінчення школи, ПТУ, курсів, а також для тих, які пройшли навчання безпосередньо на виробництві, можуть затверджуватися знижені норми виробітку.
Заробітна плата неповнолітнім при скороченні тривалості робочого дня виплачується у тому ж розмірі, як і робітникам відповідних категорій за повний робочий день.
Щорічні відпустки працівникам, яким не виповнилося 18 років, надаються у літній період або за їх бажанням у будь-яку гюру року.
Дослідження з нормування перенесення вантажів підлітками на виробництві дали змогу фізіологічно обгрунтовано запропонувати такі норми, які відповідають функціональним можливостям організму підлітків: для 14 років - не більше ніж 6 кг, 15 - не більше ніж 8,2 кг, 16 - не більше ніж 12 кг, для 17 - не більше ніж 16,4 кг.
46.Санітарно – гігієнічні вимоги до робочого середовища користувача ЕОМ.
Найпоширенішими у процесі праці є поза сидяча і стояча. При організації робочого місця потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичними навантаженнями бажаною є "стояча" поза, а при малих зусиллях "сидяча".
Робочі місяці мають бути оснащені засобами праці, що необхідні при виконанні тих або інших робочих функцій. Сюди належать засоби автоматизації, механізації, інструменти та різні пристосування, що забезпечують безпеку праці при виконанні предметної діяльності.
Розробники програм (інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
- для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ;
- для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;
- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.
- Правила забороняють розміщення робочих місць для роботи з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ у підвальних приміщеннях та на цокольних поверхах;
- площа на одне робоче місце має становити не менше 6,0 м2, а об'єм - не менше 20 м ;
Гігієнічні вимоги:
- природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ, чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %;
- звукоізоляція огороджувальних конструкцій приміщень з ВДТ має забезпечувати параметри шуму, що відповідають вимогам чинних нормативів, а саме: рівні звуку, еквівалентні рівні звуку для програмістів мають бути не більше 50 (дБА/дБскп), операторів в залах обробки інформації на ЕОМ та операторів комп'ютерного набору - не більше 65 (дБА/дБскв), у приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ - не більше 75 (дБА/дБекв);
- приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНІП 2.04.05-91 [91]. Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам чинних нормативних актів;
