Банк вивчає та аналізує діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту. Видами забезпечення кредиту є земля, нерухоме і рухоме майно, майнові права, ЦП, застава, поручительство, гарантія, страховий поліс. При страхуванні кредитного ризику банк має впевнитись у надійності страховика. Для більшої надійності може укладатися тристороння угода: банк - гарант (поручитель, страхова організація) - позичальник.
Між гарантом і поручителем є суттєва. Гарант несе субсидіарну відповідальність, тому до пред'явлення вимоги гаранту, кредитор повинен пред'явити її до основного боржника, і лише після визнання останнього неплатоспроможним зобов'язаним стає гарант. При цьому важливо не пропустити термін позовної давності за гарантією, яка закінчується через шість місяців з дня виникнення заборгованості.
Поручитель несе солідарну відповідальність і відповідає перед кредитором нарівні із основним боржником. Банк може однозначно звертатися з вимогою (позовом) і до боржника, і до поручителя.
Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:
- забезпечення власними коштами не менш як 50 відсотків усіх його видатків;
- репутація позичальника
- оцінка продукції, що випускається та послуг, які надаються
- економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника) тощо.
Необхідні відомості про позичальника та інформація, яка отримана банком при оформленні кредиту, систематизується у кредитній справі позичальника. Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким чином:
- матеріали з надання кредиту (кредитний договір, боргові зобов'язання, гарантійні листи тощо);
- фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про прибутки )
- матеріали про кредитоспроможність позичальника: довідки, отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм тощо.
Відстрочення (пролонгування) погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки здійснюється банком у виняткових випадках, у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини. Це відстрочення має бути оформлене додатковим договором між позичальником та банком.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При виявленні факту нецільового використання коштів кредиту, банк має право вимагати дострокового повернення всіх коштів в межах зобов'язань позичальника за кредитним договором. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), при відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк може застосувати штрафні санкції у розмірах, передбачених договором. В кредитній угоді передбачається відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за ним і банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді пені, розмір якої встановлюється згодою сторін.
Кредитний ризик - ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків за користування позикою у терміни, визначені кредитним договором.
Кредитоспроможність - здатність позичальника у повному обсязі і у визначений кредитним договором термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Платоспроможність - це здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань господарської діяльності.