Сталін був стрижнем тоталітарної системи. Тому його смерть 5 березня 1953 p. поклала початок визволенню народів СРСР,від жорстокого режиму культу особи Сталіна. Це явище одержало назву десталінізації. Перші ознаки десталінізації позначилися незабаром після смерті Сталіна. Вже червневий пленум ЦК КПРС у 1953 p. проголосив курс на відбудову внутріпартійної демократії, усунення зловживань законністю.
Процес десталінізації набрав силу після XX з'їзду КПРС (лютий 1956 p.), на якому за доповіддю першого секретаря ЦК партії М.Хрущова було прийнято постанову про культ особи і подолання його наслідків. На XX з'їзді вперше на весь голос було сказано правду про лихо народу і партії. Здійснювались поступове звільнення від тоталітарного минулого, утвердження нових цінностей і нового типу соціальної організації.
30 червня 1956 р.- ЦК КПРС прийняв постанову "Про подолання культу особи та його наслідків", де висловлювалася рішучість держави і партії усувати негативні наслідки цього режиму.
Найбільш відома реформа Хрущова - децентралізація управління промисловістю. Місцеві партійні керівники вперше здобули можливість контролювати розвиток економіки. Темпи розвитку промисловості України за часів М. Хрущова перевищували середньо союзні, будувалися нові підприємства, розвивалися усі галузі, навіть легка та харчова. Зміцнюючи колгоспи й радгоспи, М. Хрущов водночас розпочав рішучий наступ на індивідуальні селянські господарства. Це спричинило серйозне загострення продовольчої ситуації, оскільки невеликі, але ефективні присадибні господарства залишалися важливим джерелом постачання продуктів харчування для населення.
Підтвердивши правильність розвитку радянської економіки на шляху соціалізму, XX з'їзд КПРС намітив програму створення єдиного народно-господарського комплексу, який би охоплював усі ланки суспільного виробництва, розподілу і обміну на території усієї країни. Умовами виконання цієї програми були технічний прогрес, швидке зростання продуктивності праці, подальший розвиток усіх галузей промисловості, підвищення матеріального і культурного рівня радянського народу. Були забезпечені достатньо гармонійний розвиток галузей економіки, кредитно-грошова збалансованість. На селі поступово запроваджується грошове і натуральне авансування. Колгоспники, як і всі громадяни України, нарешті отримали паспорти. Найголовнішим економічним здобутком М. Хрущова була його соціальна політика, яка охоплювала майже всі сторони життя населення. Було скорочено тривалість робочого дня для підлітків, збільшено відпустки для вагітних жінок, скасовано плату за навчання, зросли зарплати та пенсійні виплати тощо. В Україні за десять років хрущовського керівництва споруджено понад 3 млн. квартир, що значно послабило гостру житлову проблему.
Уперше виникла можливість переходу з екстенсивного шляху на інтенсивний за рахунок кращого використання ресурсів. Успіхи науки і техніки дали змогу досягти стратегічного паритету, приступити до освоєння космічного простору. У 1957 р. в СРСР виведений на орбіту перший штучний супутник Землі, у створенні якого брала участь й Україна.50-ті роки, особливо період після 1956 p., виявилися найрезультативнішими в розвитку народного господарства за весь час існування радянської влади. Більше уваги зверталося на галузі, пов'язані зі сферою споживання, задоволенням насущних потреб людини. Щоб збільшити хлібні запаси у країні, майже 1 млн. її громадян працювали на освоєнні цілинних земель. Тільки у 1954-1955 pp., українці створили у Казахстані 54 зернових радгоспи. Іншим важелем піднесення сільського господарства М. Хрущов уважав збільшення виробництва кукурудзи. Однак ця політика не була успішною, і щоб зняти гостру хлібну проблему, Радянський Союз уперше закупив зерно за кордоном.
Оцінюючи економічну політику М. Хрущова, варто зазначити, що поряд з відчутними позитивними зрушеннями, його економічні й соціальні перетворення відзначалися поспішністю й непослідовністю. Соціалізм в СРСР, як і раніш, будувався за сталінською моделлю. У промисловості, як завжди, панувала група А, а в ній - воєнні галузі. Сільське господарство хронічно відставало. Економіка розвивалась переважно екстенсивним шляхом. Безпосередній виробник так і не став господарем виробництва. М.Хрущов всіляко підгримував утопічне завдання безпосереднього переходу, "стрибка" в комунізм.
