Іменник в українській мові характеризується наявністю трьох граматичних категорій:
1) категорії відмінка, вираженої парадигмою відмінювання, що складається з шести відмінків;
2) категорії числа, що у свою чергу складається з двох чисел – однини та множини;
3) категорії граматичного роду, що представляє три роди – чоловічий, жіночий, середній, які мають відповідне морфологічне вираження.
Іменник в японській мові :
1. Схиляння за відмінками в японській мові здійснюється з приєднанням часток. Відмінкові показникиが, の, を, に, へ, と, から, より, で
2. Не має числа (або слабо виражену категорію числа). Усі іменники означають одночасно і однину і множину, тобто позначають швидше поняття, аніж чітко характеризують кількість. Для позначення множини можна використовувати відповідні суфікси.
～達 (たち) -その人 ця людина – その人たちці люди, わたし я – わたしたち ми
～らМенш ввічливий. Найчастіше використовується у слові «かれら – вони»
Також, використовується знак 々 (odoriji). -山 (яма, гора) - 山 々 (ямаяма, гори)
Часто друге слово піддається рендаку, тобто початковий глухий приголосний другого слова перетворюється на дзвінкий: 日 (хі, день) - 日 々 (Хібі, дні), 人 (хіто, людина), 人 々 (хітобіто, люди)
3. Іменник в японській мові не має категорії роду. Якщо ж виникає особливо потреба вказати стать – для цього слугують додаткові слова. Серед них можна назвати наступні:
彼女 － かのじょ － Дівчинка, панянка
彼 － かれ － Хлопець
ちゃん － суфікс, який вживається з іменами дівчаток
くん － суфікс, який вживається з іменами хлопців, мужчин
Ще одним засобом для визначення статі – є унікальна особливість японської мови, а саме той факт, що жінки і чоловіки іноді мають різні слова на позначення тих же речей.
Наприклад:
あたし – «я» – говорять жінки, отже слово буде позначати особу жіночого роду.
ぼく – «я» – говорять чоловіки, а отже аналогічно, слово буде позначати чоловічий рід особи-мовця.
