Теорія і практика господарювання в ринкових умовах
свідчать, що витрати є найважливішим об'єктом
управління. У практичній діяльності витрати слугують за
каталізатор, обмежуючий фактор прибутковості, тому їм
слід приділяти найбільше уваги в системі оцінки
результатів господарювання. Важливим є визначення
витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом
продукції або виконанням робіт, послуг. Недосконалість,
неузгодженість нормативної бази щодо рівня виробничих
витрат становить під сумнів достовірність інформації, на
базі якої приймаються рішення і здійснюється
регулювання економічних відносин.
Управління витратами слід розуміти як процес
здійснення підприємством організаційно-
управлінських заходів з використання всіх
інструментів формування витрат виробництва.
Проблему управління витратами та доходами неможливо
вирішити лише тільки ринковими методами. Існує об'єктивна
необхідність формування такої системи управління, яка б
поєднувала ринкові важелі з методами державного управління
економічними процесами. Методи державного регулювання
витрат слід поділити на прямі та непрямі, які визначають
характер зовнішньоекономічного середовища, від якого
значною мірою залежить ефективність
внутрішньогосподарської системи управління витратами
окремих підприємств.
Управління витратами підприємства вимагає системного
підходу до їх визначення. Це забезпечить одержання
результатів відповідно до поставленої мети, підвищення якості
стратегічного і поточного управління та ефективності
господарської діяльності підприємств.
З метою забезпечення ефективності системи управління
витратами запропоновано здійснення наступних заходів:
реорганізація організаційної структури підприємства та
виділення у складі структурних одиниць центрів
відповідальності; організація обліку витрат у розрізі центрів
відповідальності, місць їх виникнення та видів продукції;
використання раціональних методів обліку витрат і
калькулювання; виявлення і використання чинників економії
ресурсів і зниження витрат за допомогою сучасного аналізу;
розробка норм витрат усіх видів ресурсів за даних
організаційно-технологічних умов виробництва; оцінка і
прогнозування кон'юнктури ринку продукції; підвищення рівня
внутрішньогосподарських зв'язків; розробка
внутрішньогосподарських цін і госпрозрахункових претензій;
впровадження бюджетування, контролінгу; формування
системи мотивації працівників до контролю та зменшення
витрат; постійний моніторинг за рівнем витрат та вжиття
заходів для їх зниження.
Систему управління витратами слід розуміти як
сукупність прийомів і способів, інструментів і важелів
впливу на формування витрат, спрямовану на досягнення
їх максимальної ефективності на підприємстві у процесі
відтворення, за постійного контролю їх рівня та
стимулювання зниження
Для забезпечення дієвості системи управління витратами
необхідним є поділ підприємства на центри відповідальності,
критерієм виділення яких може бути обсяг товарної продукції,
яка реалізується за межі підприємства.
