Визначення потреби підприємства у сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрат.
Всі норми класифікуються:
1.За призначенням : норми витрат сировини; норми витрат матеріалів; норми витрат енергії; норми витрат палива.
2.За маштабом дій: групові; індивідуальні.
3. За періодом дії: річні; перспективні.
4.За ступенем деталізації об*єктів нормування: для деталей; для виробу вцілому.
5. За ступенем деталізації нормованих ресурсів: специфіковані; зведені.
Нормування витрат окремих видів матеріальних витрат передбачає дотримання таких принципів:1.Прогресивність.2.Технологічна та економічна обгрунтованість.3.Динамічність та забезпечення можливості зниження норм.
Норма витрати – це гранично допустима величина витрати на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням застосування найпрогресивнішої технології та сировини найвищого гатунку.
Структура норми витрат включає: корисну (чисту) витрату; технологічні відходи і втрати; інші організаційно-технічні втрати (під час транспортування, зберігання тощо).
Використовують три основні методи нормування витрат матеріальних ресурсів: 1.аналітично-розрахунковий.Базується на глибокому аналізі та техніко-економічному обгрунтуванні всіх елементів норми з використанням найновіших досягнень техніки і технологій виробництва.
2.дослідно-лабораторний.Норми витрат визначються за допомогою досліджень і дослідів.Використовуються для нормування витрат допоміжних матеріалів та інструментів.
3.звітно-статистичний. Полягає у встановленні норм витрат виходячи зі звітних даних про фактичне витрачання ресурсів за минулі роки та очікуаного певного зниження норм у нступні роки.
