Особливу увагу приділяють урядам суверенних держав. Уряди беруть активну участь у системі зовнішнього фінансування .
За сучасною світовою практикою основною формою державних зовнішніх запозичень можуть бути незахищені та емісія боргових цінних паперів.
Незахищені кредити поділяються на :
Двосторонні. Субєкти – уряди окремих країн або уповноважені ними окремі організації. Мета таких кредитів – здійснення різного роду економічних перетворень у країні позичальника. Вони не застосовуються у фінансово розвинутих країнах.
Багатосторонні. Основні кредитори : міжнародний валютний фонд, Світовий банк, ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація.
Цільові позики – кошти, які залучаються державами для вирішення конкретних завдань
Синдиковані кредити – здійснюються у 2ох основних формах : - кредитування з фіксованим строком;- автоматичне поновлення кредитів;- кредитна лінія
Дефолт за державним зобов’язанням. Якщо сплата відсотків та основної суми боргу не була проведена у відповідності до договору, то вважають, то вважають, що позичальник оголосив дефолт за власним бажанням.
Дефолт – відмова боржника від виконання власних зобов’язань за борговими цінними паперами та несекюритизованого кредиту
Розрізняють :
- повний дефолт – невиконання боржником взятих на себе зобов’язань за всіма інструментами боргового фінансування або за кількома строк сплати за якими настав
- частковий дефолт – невиконання боржником своїх зобов’язань за одним або кількома фінансовими інструментами за умови одночасного продовження виконання зобов’язань за іншими борговими інструментами
- технічний дефолт – невиконання боржником взятих на себе зобов’язань, але кредитори сподіваються на виконання зобов’язань боржника із запізненням.
