Фінансовий ринок з інституціонального погляду — це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків, та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами й позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів.
Суб*єкти світового фінансового ринку:
1.учасники ринку:
- держави;
- фіз. Та юр.особи, які хочуть придбати вільні фінансові ресурси;
- фіз. Та юр. Особи, які потребують інвестицій.
2. Фінансові посередники
Основні функції, що виконує світовий фінансовий ринок:
1.забезпечує таку взаємодію продавців та покупців, в результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи та зрівноважується попит та пропозиція.
2.фінансові ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів фінансових активів, які їм належать.
3.сприяють знаходженню для кожного кредитора контрагента угоди.
4.через механізм фінансового ринку здійснюється акумулювання та розміщення тимчасово вільного світового капіталу.
Касифікація фінансових ринків:
1.За умовами передавання фінансовх ресурсів: ринок позичкового капіталу;ринок акціонерного капіталу.
2.За терміном обігу фінансових активів: ринок грошей;ринок капіталу;
3.Залежно від того, нові фінансові активи пропонуються для продажу чи емітовані раніше: первинний;вторинний.
4.За місцем, де проводяться операції:біржовий;позабіржовий.
5.Залежно від глобальності: міжнародний;національний.
Структуру фінансового ринку можна зобразити так:
Фінансові ресурси світу: фінансова допомога,світовий фінансовий ринок(кредитний ринок,ринок інвестицій,валютний ринок,ринок страхових послуг),золотовалютні резерви.
Відмінності світових фінансових ринків від національних:величезні маштаби операцій;відсутність географічних кордонів;цілодобове проведення операцій;використання валют провідних країн;учасниками є переважно першокласні банки,фінансово-кредитні інститути,корпорації з високим рівнем рейтингу;високий ступінь інформаційних технологій.