Фінанси – це економічні відносини, які пов*язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих грошових фондів держави, які необхідні для виконання її функцій та завдань.
Національнодержавні фінанси- це фінанси:
1.Які не виходять за межі території країни.
2.Які не залучають іноземних суб*єктів.
3.Які здійснюються на основі національного законодавства.
4.Які мають виключно внутрішньо національний характер, який проявляється у внутрішніх міжбанківських переказах, розрахунках з підприємствами-резидентами,внутрішньодержавними кредитами тощо.
Міжнародні фінанси з інституційного погляду – це сукупність банків, валютних бірж, міжнародних фінансових інституцій,регіональних фінансово-кредитних установ,через які здійснюється рух світових фінансових потоків.
Міжнародні фінанси як економічний важель-це застосування різноманітних засобів,для досягнення максимального прибутку суб*єктів господарювання,або зростання загальної вартості капіталу, що був укладений у міжнародний бізнес.
Фінансові ресурси світу у широкому розумінні— це сукупність фінансових ресурсів усіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. У вузькому розумінні— це ті фінансові ресурси, які використовуються в міжнародних економічних відносинах, тобто у взаєминах між резидентами та нерезидентами.
Обсяги та напрями фінансових потоків залежать від наступних чинників:
- стану світової економіки;
- різного темпу розвитку країн;
- політичної ситуації;
- інвестиційної політики;
- законодавства;
- обсягу експорту-імпорту;
- зростання диверсифікації діяльності ТНК.
Основні канали руху світових фінансових потоків:
- Валютні операції;
- Валютно-кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (зокрема особливого товару — золота) і послуг;
- Зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал;
- Фінансова допомога країнам, що розвиваються.