Існують 2 етапи проведення аналізу кон’юнктури: 1) оціночний (здійснюється аналіз ринкової кон’юнктури, який повинен охарактеризувати масштаби і типологію ринку, його пропорції, вектор і швидкість зміни основних параметрів) 2) 2. Виявлення причинно-наслідкових зв‘язків, головних умов ринкової ситуації, розробка прогнозу, формування висновків щодо перспектив розвитку ринку.
Методи кон’юнктурного аналізу, які базуються на якісних і атрибутивних оцінках ринкової ситуації, наз. експертними методами.
Після дослідження товару, потрібно визначити особливості попиту і пропозиції на нього. Потрібно визначити характер і ступінь збалансованості ринку. Аналіз можливих диспропорцій попиту і пропозиції попереджає про зміну ринкової ситуації.
Детермінанти пропозиції: ціна товару, ціни на інші товари, ціна на сировину, інформаційні очікування, податки і дотації на сировину, технології, кількість конкурентів, еластичність пропозиції, виробничий і сировинний потенціал. (ринок виробничих потужностей)
Детермінанти попиту: цінові очікування споживачів, цінові переваги. За формою утворення попиту розрізняють: - потенційний попит; - попит, що формується; - сформований; - сезонний.
Аналіз попиту і споживання товарів передбачає: облік обсягів та динаміки світового попиту в цілому і його розподіл за основними критеріями споживання. Аналіз зовнішньої торгівлі передбачає облік експортно-імпортної діяльності та зовнішньо-торгівельної політики.
Процес аналізу кон’юнктури скл. із стадій: 1. здійснюється розподіл фактів і показників кон’юнктури на складові частини, окремі оцінки. 2. визначення сили і напрямів дії основних кон’юнктуро- утворюючих факторів. 3. інтеграція усієї сукупності кон’юнктуро-утворюючих факторів.
11.