Світова валютно-фінансова система — форма організації М-валютних відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю та яка складає сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.
Валютна система — форма організації та регулювання валютних відносин, яка закріплена національним законодавством або міжнародними угодами.
Завдання:
- Ефективне опосередкування платежів за експорт та імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної господарської Д
- Створення сприятливих умов для розвитку в-ва та М поділу праці
- Забезпечення безперебійного функціонування ек. с-ми вільного підприємництва
Елементи:
- Світовий грошовий товар
- Валютний курс
- М валютні ринки
- М валютно-фінансові організації
Світовий грошовий товар – виступає носієм М валютного-грошових відносин і приймається кожною країною як еквівалент виведеного з неї багатства.
Етапи розвитку світової валютної с-ми:
- Паризька валютна с-ма – 1867
- Генуезька валютна с-ма – 1922
- Бреттон-Вудська валютна с-ма – 1944
- Ямайська валютна с-ма – 1978
ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА СВІТОВОЇ ВАЛЮТНИХ СИСТЕМ
Національна валютна система: Національна валюта, Ступінь оберненості національної валюти, Паритет національної валюти, Режим курсу національної валюти, Міжнародна валютна ліквідність країни, Наявність або відсутність валютних обмежень, Міжнародні кредитні засоби обігу та регламентація правил їх використання, Особливості регламентації міжнародних розрахунків, Режим функціонування національного валютного ринку та ринку золота, Національні органи, що регулюють валютно-фінансові відносини країни.
Світова валютна система: Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу, Уніфікація форм міжнародних розрахунків, Режим функціонування світових валютних ринків та ринків золота, Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютно-фінансове регулювання
