Октавіан Август приходить до влади 30 р.до.Р.Х. 29 р.до Р.Х. він слав сан тріумвіра і отримав звання імператора та пожиттєво народного трибуна. В якості цензора провів чистку сенату → вигнав всіх прибічників Марка Антонія. 28 р до .Р.Х. →розпустив частину легіонерів, багатьом роздав землі. Для того, щоб закріпитися, він оголосив (27 р.) про зауінчення громадянських війн, сказав , що через поганий стан здоров’я вимушений відмовитися від посади імператора→сенат погано відреагував і примусив його стати імператором. 13 ічня 27р.до Р.Х.→Гай Цезар Октавіан імператор.Система державного управління→Принципат. Вона інувала до кінця II в.н. е.. На словах – Республіка. Насправді центральним органом у Римі - сенат. Скликалися трибунатні коміції, на яких вибиралися римські магістрати. Провінціями керували римські намісники під управлінням Августа.Сенат оголосив Октавіана-Августа своїм принцепсом - Багаторазово виставляв свою кандидатуру на зайняття різних магістратур.
Тричі - цензора , посмертно - правами народного трибуна( Август міг накласти вето на рішення будь-якого з магістратів, сенату і навіть коміції),правами великого понтифіка (верховногожерця міста Риму), довічним проконсулом, а отже командувачем усіма римськими військовими силами.Август одержав в управління - Галлію, Іллірію, Македонію, Сирію,. Єгипет – особисте володіння. У всіх провінціях були намісники –легати і прокуратори, повністю залежали від імператора і могли бути ним відкликанів будь-який момент. Август одержав право на створення особливої імператорської казни – управління бюджетом.Август - функції військової і цивільної влади, був повновладним правителем Римської імперії, що визначав їївнутрішнє життя і зовнішню політику. Спирався на величезні матеріальні ресурси, накопичені в його руках., армію (28 легіонів). Щоб не повторити помиок Цезаря - приховував.Командувачі легіонами-легати і старші командири-військові трибуни-призначалися імператором. Термін служби воїнівлегіонів був встановлений в 20 р Після служби отримували землю і подарунки – часто обиралися в магістратуру.
Номерні когорти охороняли адміністраторів, місцеві храми, в'язниці. Для особистої - дев'ять когорт преторіанців по тисячі осіб кожна (300 -вершників і 700-піхотинців). Для охорони морських шляхів на Середземному морі були створенікілька постійних ескадр військових кораблів. Загальна чисельність збройних сил Римської імперії при Августі досягала 300 тисяч. Внутрішня політика Августа носила яскраво виражений класовий характер. Ще в 36 р- наказав повернути всіх захоплених на Сицилії біглих рабів їх власникам. Постанова, що забороняла відпускати рабів на волю раніше ніж через 20 роківпісля їх купівлі. Хто відпустив раба сплачував 5% його вартості.
Було обмежено і кількість рабів, яких їх власник міг відпуститина волю. У 10 д.н. е.. - древній закон, постановив, що у випадку вбивства рабом свогопана, підлягають страти всі раби і вільновідпущеники, перебуваючи дившиеся в будинку в момент вбивства.Підкреслює привілейоване становище римської сенатської аристократії. Він скоротив кількість членів сенату, встановив майновийценз для осіб сенатського стану в 1 мільйон сестерцій, надавав різні пільги.Для вершників майновий ценз в 400 тисяч сестерцій. При виборах магістратів рекомендував зборам кандидатів. Розвинув широку будівельну діяльність. У Римі - 82 храми, побудований спеціальний архітектурний комплекс - Форум Серпня, театр Марцелла, - Пантеон.
На Палатіні – собі будинок. Проведені великі роботи для забезпечення постійного постачання Риму хлібом і водою.Наближений до Августа Гай Цільний Меценат, надавав матеріальну підтримку і заступництво римським поетам і іншим літературним діячам задля прославлення Августа ( Горацій Флакк, Вергілій Марон , Тібулл і Пропорцій). Підтримуваві відновлював давні релігійні свята, культи.Ввів покарання за безшлюбність та аморальну поведінку.Зовнішня політика – захист інтересів римських і провінційних рабовласників- розширення території і поповнення рабів.Політика розмірена , обдумана. Він встановив мирні відносини з парфянським царем Фраат IV. Об'єктами нападів багаті металами областіна північному заході Піренейського півострова і землі на північний під-стоку від Адріатичного моря.
Загарбницькі війни в Іллірії та Паннонії Август почав щев 30-х роках до н.е - уздовж північно-східного узбережжя Адріатичного моря. Війна з Марком Антонієм перервали це просування, але після її закінчення римляни просунулися до річки Дунаю. До 12 р. до н.е. римляни встановили своє пануванняна всьому просторі долини р.. Дунаю.У 26 р. до н.е. - північно-західна частина Піренейського півострова, до кінця 25 р. до н.е. країна була підкорена. Одночасно римляни знову підкорили південно-західну частину Галлії, відпалу в період громадянських воєн після смерті Цезаря.Кілька років по тому римські легіони зайняли і гірські регіони альпійскої області, населення яких було продано в рабство.У 16 р. до н.е. дружини німецьких племен, перейшовши на західний берег Рейну, завдали поразки римлянам. У помсту за напад - ряд загарбницьких експедицій в глиб території, зайнятої німецькими племенами. Рим-ські війська просунулися до великої річки Альби.З перших років н.е. у Вірменії і Парфії - відбулися серйозні ускладнення. Вірмени вигнали царів, поставлених римлянами; в Парфії почалися політичні усобиці. В 4 р.н.е. в Юдеї повстання против нав'язаних римлянами правителів і залежності від Риму- жорстоко придушене намісником Сирії.Один з німецьких вождів - Маробод .римляни схиливши до зради одного з вождів розколов рух, римляни зі придушили повстання.Восени 9 д.н. е.., - германці повстали. Німецький вождь Арминий, обдуривши римського намісника Квінтілія Варарозбив його війська і вбив самого. Неспокійні часи.
