Понтійський цар Мітрідат 6 Євпатор(120-63 до н. е.) до кінця 90-х рр. захопив Малу Вірменію, Боспорське царство, уклав союз з царем Вірменії Ті граном 2. Прагнення Мітрідата створити сильне царство неминуче штовхало його до конфлікту з Римом.
1-а Мітрідатова війна(89-85 рр. до н. е.).
Становище Риму в Азії в цей момент було дуже складним. Як у римських провінціях(Греції, Македонії, Азії), так і в залежних царствах(Віфінії, Каппадокії) посилювались антиримські настрої, спричинені зловживаннями римських лихварів, намісників. Скориставшись цим, а також важким становищем Риму(Союзницька війна 91-88 рр. до н. е.), Мітрідат у 88 році захопив провінцію Азію, Каппадокію, Пафлагонію. Мітрідат оголосив себе визволителем місцевого населення(оголошував про відновлення свободи міст, відміну податків на 5 років). Також за його наказом в Азії були перебиті всі італіки(80000 чол.). Після захоплення Азії Мітрідат переправив війська в Грецію й захопив більшу її частину(з Афінами включно). Однак в 87 році в Епірі висадився Сулла, який взяв в облогу Афіни, які взяв штурмом. У 86 році Сулла повністю розгромив армію Мітрідата під командуванням Архелая в битві під Херонеєю(Беотія). Військово-політична ситуація в Греції почала змінюватися на користь римлян. Авторитет Сулли зріс, на сторону Риму перейшло чимало грецьких міст. Крім того, Сулла отримав підкріплення(консул Флакк з двома легіонами). Внаслідок військових поразок Мітрідат змушений був збільшити податки, почати реквізиції майна, що спричинило зміну настроїв населення як Греції, так і Малої Азії на користь Риму. Вирішальна битва відбулася під Орхоменом(Беотія) у 85 році і закінчилась повною поразкою понтійців. В цьому ж році римляни взяли Пергам. Мітрідат не міг продовжувати боротьбу і в 85 році було укладено Дарданський мир. За його умовами, Мітрідат позбавлявся всіх завойованих територій, видавав полонених і перебіжчиків, і платив контрибуцію в 3000 талантів.
2-а Мітрідатова війна(83-82 рр. до н. е.).
Під приводом того, що Мітрідат почав готуватися до війни з Каппадокією, римський намісник Мурена почав бойові дії, однак був розбитий. За посередництвом Сулли у 82 році було укладено мир на основі статус-кво.
3-а Мітрідатова війна(74-63 рр. до н. е.).
Після ретельних приготувань(сформував 100-тисячну армію, уклав союз з Серторієм, піратами,) Мітрідат захопив Віфінію і взяв в облогу Кізік і Калхедон(у Пропонтиді), однак консул Ліциній Лукулл розбив його й змусив зняти облогу. Мітрідат відступив на територію Понтійського царства, але у 72 році Лукулл розбив його під містом Кабіною. Після цього римляни захопили весь Понт, і понтійський цар з 2 тисячами вершників втік у Вірменію до свого союзника Тіграна 2. Лукулл вимагав видачі Мітрідата, діставши відмову оголосив Тіграну війну. В 69 році римляни взяли Тігранакерт(столицю Вірменії), однак у 67 році були розбиті біля Зели. Лукулла було відкликано-на зміну йому прийшов Ацілій. Однак Мітрідат перейшов у наступ(захопив Понт і Каппадокію), що змусило римлян передати командування Помпею. Помпей сформував 40-тисячну армію і уклав союз з Парфією. В 66 році понтійську армію розбили біля Нікополя, після чого Мітрідат втік до Боспору. Там він запропонував римлянам почати мирні переговори, однак Помпей відхилив цю пропозицію.
В результаті військових поразок, збільшення податкового тягара, рекрутських наборів проти Мітрідата повстали міста Боспору(Фанагорія, Херсонес, Феодосія). Повстання підтримав син Мітрідата Фарнак. В 63 році до н. е. Мітрідат 6 Євпатор покінчив життя самогубством.
Після закінчення війни Понт став римською провінцією( провінція Віфінія і Понт). Фарнак, в нагороду за зраду, став царем Боспорського царства. Мир з вірменським царем Ті граном був підписаний на таких умовах: він виплачував контрибуцію в 6000 талантів, втрачав всі завоювання, і фактично ставав залежним від Риму правителем(“другом і союзником римського народу”).
В результаті Мітрідатових воєн:-Рим позбувся могутнього суперника, і встановив свою гегемонію в Східному Середземномор’ї(крім старих провінцій Азії та Кілікії було створено провінцію Віфінію і Понт, створено провінцію Сирія, царства Каппадокія і Коммагена стали підконтрольними Риму);-Рим отримав спільний кордон з Вірменією і Парфією, що мало далекосяжні наслідки в подальшій історії Риму;
-нові провінції повинні були платити величезні податки, що збільшило прибутки римської скарбниці на 70%, було захоплено велику кількість рабів, багату здобич.
