Пелопоннеська війна (431 до н. е. — 404 до н. е.) — найбільша в історії Стародавньої Греції війна між союзами грецьких полісів: Делоським на чолі з Афінами і Пелопоннеським на чолі зі Спартою. Пелопоннеська війна охопила всю власне Грецію та Велику Грецію — та грецькі міста Південної Італії та Сицилії.У 404 до н. е. Афіни, оточені з суші і моря, капітулювали. За умовами миру Делосський союз розпустили, Афіни передали Спарті флот (крім 12 сторожових кораблів), укріплення Афін і Пірея ліквідували, визнавалася гегемонія Спарти в грецькому світі. В Афінах встановився олігархічний режим «тридцяти тиранів».
Перший період - Архідамова війна(431-421).Військові дії в почалися в Беотії, Аттиці та в Халкіді. Війна почалася несподіваною атакою союзних Спарті фіванців на Платеї(союзник Афін, місто в Беотії), але були розбиті. У відповідь на це спартанці (60 000 тис) вторглися в Аттику на чолі с царем Архідамом.. Але афіняни сховалися за міськими укріпленнями та через Пірей отримували запаси продовольства. Спартанцями була зруйнована лише сільська округа Афін. Подібні напади спартанці здійснювали регулярно до 427 р (крім 429 р). У відповідь афінський флот здійснював рейди навколо Пелопоннесу, спустошуючи прибережні землі. В 430 р. в Афінах розпочалася епідемія холери чи сипного тифу, яка тривала до 426 р., загинуло ј боєздатної армії. Новий рейд навколо Пелопонесу не дав результатів через те, що третина флоту загинуло від хвороби. Наслідком невдач стало падіння влади Перікла. В 430 р. він вперше за 15 р. не був обраний стратегом. Він був звинувачений у траті громадських грошей та оштрафований на 50 талантів. В 430/429 рр дещо покращилось положення Афін, вони почали блокаду Коринфу- наслідком стало зняття обвинувачень з Перікла та обрання його стратегом, але в 429 р. він помер від епідемії. Плани Перікла продовжив стратег Нікій. В 428 р. почалося анти афінське повстання на острові Лесбос, місцева аристократія попросила допомоги у Спарти. Реагуючи на це афіняни відправили одну ескадру на острів, друга повинна була блокувати флот Спарти. В результаті повсталі не отримали завчасної допомоги і 427 р. воно було придушене. Міста острову позбавилися автономії, крім Мітілени, та флоту, 1000 учасників повстання було страчено. В цей час принесли успіхи морської блокади Афінами Спарти, на їх сторону перейшли важливі острови Кефаленія та Закінф. В цей час в Афінах йде боротьба між прихильниками рішучих дій – Клеон, та їх супротивниками – Нікій. В 426 Афінянина чолі з Демосфеном при Соллії розбили 3 тисячний загін спартанців. З 427 р. активізувалися їхні дії на острові Сицилія, під загрозою стала торговля Коринфу. В 425 несподівано афіняни (Демосфен) захопили місто Пілос(Месенїя, Пелопонес). Спартанці вивели війська з Аттики і зайняли острів Сфрактерію, який закривав вихід з пілоської бухти. Але вони були розбиті і вперше в історії спартанці потрапили в полон -:захоплено 292 спартанці. Захоплення острову Кіфера на південь від Пелопоннесу стало вершиною успіху Афін. Ще в 425 р. Афіни зазнали поразки під Коринфом. В 425/424 провів Клеон фінансову реформу, форос союзних міст було збільшено вдвічі, для афінян впрше введено податок ейсфорона – надзвичайний військовий податок. Але найбільшої поразки Афіняни зазнали в 424 при Делії (на кордоні Аттики та Бестії) Тут фіванцями було застосоване новий вид побудови фаланги ( 25 рядів в глибину, замість афінян – 8 рядів в глибину), результатом чого стала повна поразка афінян. В 424 р афінська ескадра покинула Сицилію. У цей час спартанський полководець Брасид на чолі з загін в 1700 воїнів маршом через усю Грецію вторгся на півострів Халкіду. Македонський цар Пердикка перейшов на сторону Спарти і Брасид захопив місто Амфіполь, стратег Фукідід не зміг цьому перешкодити, за що був підданий остракізму. Афінське військо послане до Амфіполя на чолі з Клеоном зазнало пораки в 422 р. у битві загинуло обидва полководці. Після цього у Афінах до влади прийшов Нікій. І в 421 р. було заключено Нііїв мир (мир на 50 рр., пвернення територій та полонених).
Другий період – Сицилійська екседиція, Декелейська війна (415-404).До 415 Афіни відновили свої фінанси та військові сили, крім того вони не повернули Спарті Пілос та Кіферу. Було вирішено направити проти союзників Спарти експедицію на Сицилію. Експедиція була відправлена в 415. Приводом стало заклик м. Сегести про допомогу проти Сіракуз. Але на Сицилії ескадру зустріли холодно і облогу Сіракуз афіняни почали без підтримки навколишніх міст. Але афіняни зазнали поразки – флот був розгромлений в 413, сухопутна армія зняла облогу Сіракуз та відступила у глиб острову, але її наздогнали та розгромили. Полководці Нікій та Демосфен були страчені. Ця поразка Афін стала переломним моментом у ході війни. Спартанці захопили селище Декелею, за 22 км від Афін, куди почали втікати масово афінські раби. В цей час активізувалися спарто-перські переговори. Перський цар Дарій ІІ надав Спарті в 412 р. гроші на будівництво флоту. В 412 р повстав проти Афін острів Хіос, а до 411 р відпала вся Іонія. Спартанці направили їм на допомогу флот на чолі з колишнім афінським стратегом Алківіадом. Для того, щоб не допустити розпад союзу, був відмінений форос, містам надано автономію.Для поповнення казни був встановлений 5% податок на товари, що провозилися через проливи. На кошти побудований був флот, вдалося стабілізувати положення в Іонії, та зупинити розпад архе. В 411 в Афінах відбувся олігархічний переворот, встановлено Раду 400, до участі у народних зборах допущено лише 5000 чоловік. Почалося переслідування демократів. Але керівництво флоту не визнало новий уряд. В цей час від Афін відпала Евбея та міста в проливах. У проливи негайно було відправлено флотилію на чолі з Алківіадом, який повернувся до Афін. Вона нанесла поразки пелопонесцям при Абідосі (411) та при Кізікі(410). Результатом успіхів стало подіння влади Ради 400. Новий спартанський флот на чолі з Лісандром розпочав дій в Іонії та Протоках. Перемога афінян при Аргінуських островах стала їх останньою. Сили Афін були підірвані, Спарта контролювала протоки. Зібраний на останні кошти флот зазнав поразки в 405 р при Егоспотамах. Афіни в 404 р були захоплені спартанцями. За умовами миру Афінський морський союз розпускався, знищувався його флот, зруйновувалися укріплення Афін, довгі мури, укріплення Пірею.
