Історія античності починається з рубежу III - II тис. до н.е. - з виникнення перших державних об'єднань на о. Крит, а закінчується 476 р. н.е. – падінням Західної Римської імперії.Цей період в Історії людства отримав свою назву від латинського терміна "апtіqua" (старожитність) і має свої специфічні особливості розвитку у порівнянні з старосхідними суспільствами.Започатковує античну епоху Історія Стародавньої Греції.
Спільне в історичному розвитку древніх цивілізацій: 1)Хронологічна паралельність існування. Спільність географічного простору. Ойкумена – це спільний дім для всіх народів, спільна територія для всіх цивілізованих народів. Спільність історичних умов, із яких розвиваються цивілізації, як на Сході так і на Заході. Цивілізації зароджуються в умовах розкладу родоплемінного суспільства. Історичні сфери розвитку цивілізації : економічна, соціальна, політична.
Економічна:
Схід.Державна власність – основна. Залежність виробника від власника, основний засіб виробництва – земля.
Захід. Приватна власність – основна, продаж землі – тільки для громадян. Основний принцип: вільний виробник – вільний підприємець. Раби не були задіяни в матеріальному господарстві; все створене працею вільних виробників. Соціальна :Схід. Суспільство являє собою систему соціальних верств та станів, кожен із яких визначається певною залежністю від інших верств або держави. Марк Фінлі охарактеризував суспільство, як «схему форм залежності». Існує чіткій розподіл між статусом вільної людини та раба Захід. Заборонялося перетворювати вільного в раба за будь – яких умов. Не рабство, а свобода визначає соціальний устрій греко - римської «цивілізації».
Політична
Схід. Провідна форма державної влади – монархія, де влада може набувати деспотичних форм, і яка здійснюється за допомогою ієрархічного бюрократизованого апарату, інколи з застосуванням військової сили; експлуатація підданих; Територіальна держава – величезна територія з великою кількістю населень.
Захід. Основна форма держави – держава, яка співпадає з окремим поселенням або общиною. Кожне село, містечко – окрема держава, з своєю конституцією, законами, армією( народне ополчення).
