Найбільш поширеним святом Середньовіччя,є карнавал.Карнавал існував в Зах.Эвропі.Найкарнавальніше місце-Венеція.В ньому могли брати участь всі.Найголовнішим атрибутом була маска і костюм..Він тривав цілу ніч і відігравав деструктивну функцію.
Що ж стосується України,то православна церква негативно відносилася до маски,бо це чуже обличчя,чужа душа.Всі свята виконували структуризуючу функцію,на відміну від інших.Вони мали релігійне зображення,крім рицарських свят. Основні свята були пов’язані з храмом і несли об’єднавчий характер . Найголовнішим святом було не світське,а релігійне.Пасха. Під час Пасхи всі були рівними.Свято без масок.Обов'язкове свято через поцілунок.Святкували за Юліанським календарем. Київські митрополити святкували в Новогрудку.
День ангела. Найменшим святом,було свято конкретної людини Вважалося,що коли людина народжується,то вона не має душі і ангела.Хлопчиків хрестили на 40-ий день після народження,а дівчаток на 80-ий день..Вітали різними подарунками,наприклад(меч,щит,шолом…трофейна зброя.Також були «Живі подарунки» наприклад:( Кінь-високої гарної арабської масті(кінська збруя)дарувалися сеньйору, птахи-з якими здійснювали полювання(кречет,орел).Дари одягу.
До світських свят відносилися рицарські свята і свята цехових ремісників.Рицарські свята починалися при королівському дворів день короля,королеви,або в честь перемоги.Вони не були прив'язаними до конкретного дня.Були видовищним явищем.Відбувалися військові змагання двох кінотників.Головне було показати фізичну силу,а не перемогти в честь дами серця.Особливим було демонстрація військових звитяг,бо вони завжди були у стані війни.Жінки не були присутні.Далі відбувалося рицарське застілля-прийом у сеньйора.З права від сеньйора сиділи його васали,а зліва менш малозначні люди(все це згідно за розп'яттям: коли Ісус висів на хресті ,саме, розбійник ,котрий знаходився з правого боку увірував у Нього і покаявся (із Біблії).Далі відбувався символ винесення чащі.Із неї спочатку пив сеньйор,а потім його васали-це означало їх вірність сеньйору(вино-це кров,а сам жест означав спільну кров).Далі виносився хліб.Спочатку його розламував сеньйор.
Свято цехових ремісників.У кожного цеху існував свій покровитель.Архангел Михаїл-покровитель зброярів.Святкували майстри,підмайстри,учні,але не клопаки-ті,що подавали щось.Майстер збирав свій цех у цеховому будинку.Далі виносили ікону покровителя шедеври,цехові штандартиі здійснювали «хід» через ринкову площу до цеху.В церкві відбувалася молитва і замовляли службу.Замовляли цехову свічку(кожен цех свою).Під час служби свічка горіла перед іконою покровителя.Найстаріший майстер(по віку) скликав збори,які поділялися по часу і проголошував підмайстрів майстрами.Пир:чаша,хліб,як у військових.Регіональні свята.Місцеві шановані свята.Біля церкви стояли всі місцеві люди незалежно від місця в структурі.
