Православна церква, тісно пов'язана з життям суспільства, довго займала у великому князівстві провідне становище й успішно протистояла католицизму, що проникав у Литву.
Визначальну роль у політичному і культурному житті відігравали братства - громадські спілки православного українського населення: міщан, духовенства, шляхти, козаків. Вони протистояли наступу католицтва й уніатства, національним утискам. У 1596 р. в Бресті (Бересті) було скликано з'їзд прихильників унії і проголошено союз із католицькою церквою. Польський уряд оголосив унію обов'язковою для всіх православних Речі Посполитої. Своїм главою уніати визнали римського папу, але зберегли в уніатській церкві слов'янську мову та обряди православної церкви. Інша частина православного духовенства зібрала свій собор, на якому засудила унію Польсько-католицький елемент повсюди відтісняв православних українців зі сфери виробництва, управління, освіти, культури. Дійшло до того, що українцям як православним заборонялось селитись в центрі міста, як це було у Львові: для ремісників і міщан українців-русинів було відведена лише одна невеличка вузенька Руська
вулиця. Українцям не було місця на своїй українській землі. Така ж доля спіткала українців і в Подніпров'ї.
Це мусило рано чи пізно проявитись у стосунках і конфліктах між українцями і поляками взагалі. З іншого боку - період литовське - польської доби приніс в Україну нові структурні переміни в суспільстві. Передусім українська феодальна верхівка, яка католичились, особливо після Берестейської церковної унії 1596 року, оформлюється в нову станову систему. З'являються нові, не знані до цього форми суспільного життя - це передусім стани: селянства, міщанства, шляхти, права і привілеї яких були визначені певними законами. Міста дістають законодавство і систему самоврядування - так зване магдебурзьке право, що гарантувало міщанами повну незалежність від королівської влади. Українці призвичаювалися до тих законів, до тієї системи управління, яка існувала на Заході. Усвідомлення своїх прав, відповідальності й обов'язку перед законом було визначальним у громадській свідомості суспільства.
