(1457 — 8 сентября 1523) Польський історик і географ епохи Ренесансу, професор Краківського університету, придворний лікар і астролог короля Сигізмунда І. Автор медичних та історичних творів, його ім’я прийнято передавати, як Матвій, це відповідає його церковно-слов’янському імені. Навчався в Ягелонському(Краківському) університеті, в 1479 отримав степінь магістра. Між 1480 і 1485 навчався закордоном. Після повернення стає ректором Ягелонського університету, де 8 разів, з перервами обирався ректором(1501-1519), також протягом 2 років був віце-канслером. Його «Трактат про дві Сарматії» вважався на Заході першим детальним географічним та етнографічним описом Східної Європи між Віслою і Доном з одного боку і між Доном і меридіаном каспійського моря з іншого і був написаний з розповідей поляків та іноземців що там побували, а також руських людей, що приїжджали до Польщі. Трактат вслед за Яном Длугошем популяризировал заграницей миф о сарматизме, согласно которому польская шляхта - это потомки древних сарматов. [2] Среди прочего Матвей Меховский в своём труде называет жителей Московии «москами» и, хотя и признавая что «речь там повсюду русская или славянская», тем не менее обособляет их от «рутен» (русских) — такая схема впоследствии была принята и укоренилась в польско-литовской публицистике. Также считается, что термин «татарское иго» принадлежит его перу.[3] «Трактат о двух Сарматиях» многократно переиздавался в 16 веке и был одним из главных источников изучения России в Западной Европе, тогда же он был переведён с латинского на многие европейские языки, включая немецкий, итальянский, польский.
