Маловивчена, разом з тим, багатогранна проблема діяльності різноманітних адміністративно-право-вих установ на українських землях у складі Великогокнязівства Литовського, Руського, Жомойтського іКоролівства Польського (далі - КП) має значну кількість специфічних аспектів, які на сьогоднішній день все ще залишаються поза увагою дослідників. Одним із таких нюансів є історія українського судового гродського діловодства, яке почало формуватися після введення в60-х рр. ХVІ ст. на українських землях Київського, Волинського і Брацлавського воєводств нової судової системи1.В кожному з цих воєводств створювалися три шляхетські суди: суд земський, який розглядав справи, пов'язані із шляхетством і шляхетською честю, суд підкоморський, що розслідував земельнітяжби, і суд гродський, до компетенції якого входили всі кримінальнізлочини2. Відповідно кожен з цих судів вів свою ділову документіцію. ДІЛОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ГРОДСЬКИХ СУДІВЗаконом передбачалося безліч різноманітнихвимог щодо змісту судових документів, термінів, форми їх написанняі подання. Були випадки, коли недотримання однієї з формальностейприводило до відкладання, затягування, а то
і припинення процесу,незважаючи на серйозність звинувачень.Всю судову документацію в українських гродських судах17 велиписарі, які разом із старостою, підстаростою і суддею теж були451Інститут писаря розвинувся з посади замкового дяка, добре відомогоза актами діяльності дореформених судів. Перша документальна згадкапро писаря, що стосується до українських земель, відноситься 1423 р.20Про функції цього посадовця стисло згадується у Другому Статуті вIV-му розділі 21-го артикулу "О судьи замковом". Основними юридичними документами, які частіше всьоговикористовувалися в гродському судочинстві, були записи в актовихкнигах, які, в свою чергу, поділялися на записи різних заяв і акти судовихрозслідувань та судові позови. На нашу думку, можна впевненостверджувати, що вже в другій половині XVI ст. у гродському діловодстві
Підсумовуючи розгляд даного питання, зазначимо, що історичний аналіз розвитку та вдосконалення форми кримінального судочинства, формування демократичних принципів його відправлення, уможливлює виявлення об’єктивних закономірностей цього процесу та врахування їх на сучасному етапі правової реформи в Україні.
