Повісті Київського літопису. Київський літопис як збірник Київський літопис першої чверті 17 ст.

Це місцева літописна компіляція міщаного складу. Перше повідомлення  про цю памятку  зробив Лебединцев  на засіданні Церковно –   археологічного товариства, що відбувалось 1 грудня  1880року . Він дослідив рукописну  книгу  із збірки київського  історика  і колекціонера О.М. Лазаревського , в якій, крім укр.  перекладу хроніки Стрийковського кінця 16 – поч. 17ст., містилися літописні замітки про події до 1621р. При цьому  Лебединцев помилково назвав памятку «друкованим примірником Хроніки з літописним додатком». У 1888 р. Антонович опублікував згадані замітки під назвою «Київський літописець 1441 – 1621», датуючи їх кінцем  2 чверті 17 ст. Слід зазначити , що історик користувався не лише списком Лазаревського, а й ін.. варіантом літопису, який  входив  до  копіарій  творів  істор. Змісту ,  відомого в науці  під назвою «Збірник Іллі Кощаківського»Дана публікація вводила  до наукового обігу  цілий  ряд невідомих фактів , однак при цьому втрачався зміст самого  літопису як літературного – історичного твору. Пан Уляновський вважає  , що літопис входив до збірки  матеріалів(Іллі Кощаківського). Автор позитивно відноситься до міщанства. Це призвело до неправильних  тлумачень  історії  його  виникнення , авторства  і наукового  значення загалом. На це вказував Іконников, який  охарактеризував памятку як « справжній обласний  «Київський літописець», що  вівся очевидцем подій». Сушицький вбачав деяку змістову спільність літопису з рукописом 1632року Смоленського походження ,  обґрунтовуючи  тезу  про існування  окремого  Смоленського  зводу  1162 – 1492рр.Рогов на основі повідомлення Лебединцева стверджує , ніби Хроніка Стрийковського лягла в основу літопису , котрий виник  в Успенській церкві на Подолі – офіційному осередку православ’я .Всі згадані  спостереження базувалися  на публікації  Антоновича.Мицик дійшов висновку , що в основі літопису  - звід 1620.,  складений уставником  київської Успенської церкви на Подолі  Кирилом , а записи 1607-1621рр. належать  православному шляхтичу служебнику черкаського підстарости  кн.Семена Лика.Щодо записів 1601 – 1621 Мицик  відзначає  що тут наведені  повні  тексти листів короля Сигізмунда 3  і патріарха  Феофана . Автор  записів використав  Хроніку  Мартіна та Йоахіма  Бєльських , а також  «Кройніку полску, которая  в рихлом  часе видана будет»( про події 1607 – 1610рр. записи завершуються  барочним віршованим панегіриком, на честь  кн. Семена Лика).Рукопис  Лазаревського  ( який вважали втраченим) зберігається у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР. За філіграннями можна  датувати 1597 – 1598, 1602 – 1640. Записи не закінчені.Фірс Василевич у 1643 р. переписав старий напівзнищений  титульний  аркуш , зробивши паралельно  повну   копію  Хроніки  для Андрій Іововича. До того , як книга  потрапила до Сави Івановича, вона належала уставникові  Успенської церкви на подолі Кирилу , а потім шляхтичеві, який служив  у кн. Лика й зробив останні записи. Про дальшу долю рукопису  свідчать  власницькі  помітки  на книзі. У 1704 р. рукопис придбав іерей Петр Костантинович (арк. 1-5) Далі книга потрапила до седнівського священника  Кирила, котрий  у 1720 продав міщанину  і купцеві  Березинському на арк. 3 -32 « Раба Божого  Іванна  Іовлева, сина Морозова, Ісаков внук.»Йому ж належать записи  - помяник  свого роду  за 1712-1745. Невідомий власник рукопису  почерком к.17-18ст. залишив на звороті  цього ж останнього  аркуша  Хроніки  перед помяником  короткі замітки  про події  1648 – 1691, які  не мають відношення до літопису . Останньго датованою власницькою поміткою  є арифметична  дія на звороті  верхньої  палітурки  з підрахуванням  років( неправильним) віл видання Хроніки до часу самого запису: 1764 – 1584 =112 Назва. Літопис названий  Антоновичем «Київським». Назва підходить, оскільки:  -він був створений  у Києві ;-обидва його  основні  автори  і перші  власники були киянами.; -в усьому літописі тема Києва є наскрізною.Частини :1.-«Начало  Печерскому монастирю» - перелік подій пов’язаних  з Києвом , Київським князівством, Литвою та Смоленськом.                                                                                                       2.- «Кройніка о розних речах , тут найдеш  чого потреба» - опис подій 1386 – 1601рр., що стосується польських і укр. Землях.                                                                                                             3.-Охоплює  1241 – 1615рр. (містить оповідь про  відбудову Успенської соборної церкви на Подолі, відомості про київських священників.                                                                                                                                                                                                                                      4.-скомпільована Кирилом Івановичем.                                                                                                                                                                        Почерк.Текст  літопису виконаний двома почерками , неоднорідними в палеографічному відношенні, що цілком збігається з тезою  про подвійне  авторство записів. Так, арк. 661-670, на яких містять літописні замітки Кирила Івановича, написані охайним  регулярним  скорописом, заголовки та ініціали оздоблені  кіновар’ю. Останнє підкреслює парадний  характер списку , що переписується начисто  з чорнових  заміток  або з іншого рукопису.Натомість почерк  записів на арк..670 – 674, які належали невідомому шляхтичу з оточення кн..Семена Лика, недбалий. Письмо швидке , без ознак декоративності. Найімовірніше , що тут перед нами – автограф, автор якого  доповнив уже на той час існуючий парадний список літопису.