Зберіг. в відділі рукописів державного музею в Москві. Писаний літопис білоруським на півуставом, за винятком деяких листків, одним і тим ж почерком. Бумажний знак – тіара.Листки пронумеровані арабськими цифрами в правому нижньому кутку почерком XIX ст.Літопис поділ. на 2 частини:1) події, що відбувалися в ВКЛ 2)літопис загальнорус. характеру, що має заголовок: «Летописець о великом князи московскомь, како далеки от рада Володимирова». В цій частині є підзаголовок: «летописец от великого князя Володимиря» Літопис був створене ний в Слуцьку( Слуцк в серед. XVI ст. Був столицею самого великого в Білорусі князівства – Слуцького). Звідти і назва. Чому саме в Слуцьку? Літопис має запис, зроблений в Слуцьку. Він поч. на нижньому полі, при чому автор тримав рукопис «вверх ногами» і тому букви написані в протилежному напрямі до основного тексту. В 1854р. – Попов А. Н. вперше описав рукопис. Він же опублікував вперше 76 листків літопису, яку назвав «летопись великих князей литовських». 1894р. – в другий раз описаний рукопис архимандритом Леонідом, що опублік. останній текст літопису 1907р. – текст літопису повністю надруковано в XVIII тому ПСРЛСлід зазначити, що Слуцький(Увар) літоп. був куплений Сахаровим у вчителя Успенського, що походив «з Литви». Якщо врахувати термінологію XIX ст. коли Литвою, крім самої Литви, називали всю зах. і центр. Білорусь, можна вважати що Успенський знайшов цей рукопис десь в районі Слуцька. Успенський здобув її у сільського священика. Від Сахарова в 1847р. літоп. перейшов до Уварові. Перші листи рукопису згублені на перших листках передається жалоба Кейстута сину Вітовта на Ягайла.Серед інших літописів Слуцький виділяється тим, що вона є частиною збірника і є окремим твором, що зберігся в тому вигляді, в якому він був створений в першій пол. XVI ст.папір білий з жовтуватим відтінком
