Відноситься до І білор-литов. літописання. Він є найстаршим з усіх відомих літописів. Свою назву літопис отримав від жителя м. Городця Н.П.Никифорова, у якого бібліотека Академії наук купила цей літопис. В 1902р. Никифоров був власником стародавніх рукописів. В літер. є вказівки, що літопис раніше знаходився в Жировицькому монастирі, але вказівок на дж. немає. На першій сторінці рукопису почерком ХVII-XVIII ст. існує напис, що свідчить про те, що колись рукопис належав Мінському монастирю. Російські війська під час війни 1654-1667рр. декілька років займали Мінськ, тому можна припустити, що тоді один з рос. воєноначальників і забрав з монастиря рукопис, який пізніше опинився у Никифорова. Слід зазначити,що в літоп. існують записи найчастіше білорус. скорописом XVIст., є також польські і латинські. Опис рукопису зробив Белокуров в 1898р, який опублікував літопис. В 1903р. Срезнєвський теж опублікував його 1963р.- авторами «Описание Рукописного отдела Библиотеки Академии наук» Під час публікації Белокуров заповнював недостатні місця Никифор. літопису по Супрасльському виданий Даниловичем. Зараз Никифор. літоп. є частиною збірника, що збер. в Рукописному відділі Бібліотеки Академії наук в Санкт-Петербурзі. 1980р. Никиф. літоп. вперше опуб. В тому вигляді, в якому він зберігся а ПСРЛ, том ХХХV. Листів-351, написаний на півуставом. Філіграні – грона винограду, голова бика з хрестом під підборіддям, голова бика з короною на голові(1477).
