Масові документи

Важливим джерелом є і судовi книги. Найбiльшу групу з численних судових книг становлять чистовi протоколи мiського лавничого суду –"Inducta et protocolla judicii civilis scabinalis". Матерiали лавничого суду доповнюються групою книг особистого вiйтiвського суду. Щодня війт у своєму домі або вранці в ратуші самостійно розглядав справи незначної складності між приватними особами та справи щодо порушення права власності. Під час розгляду цієї категорії справ був присутній лише писар війтовського уряду, який записував декрети у спеціальну книгу справ уряду. АКТОВІ КНИГИ — збірники копій документів 15—17 ст., засвідчених земськими судами, гродськими судами, магістратами і ратушами України. Звичай записувати копії документів у А. к. — для пам'яті, для довідок існував ще задовго до 15 ст. Згодом цей звичай перейшов у право як обов'язкова вимога надання документові юридичної сили тільки після запису його копії до А. к. Актові книги офіц. запроваджені в Галичині 1435, на Київщині, Поділлі, Волині — 1529, в ін. місцевостях України — 1566. Спершу до них записували копії різноманітних документів. Згодом А. к. поділилися на декретові, записові, поточні. До декретових записували лише копії судових рішень; до записових — копії універсалів, привілеїв, грамот, ухвал сеймів та сеймиків, заповітів, мінових актів, контрактів і т. ін.; до поточних — свідчення возних, скарги, протести, повідомлення та ін. В держ. архівах УРСР зберігається бл. 4000 А. к. земських та гродських судів і понад 2000 А. к. магістратів і ратуш, написаних староукраїнською, польською, лат. і частково вірм. мовами. А. к. — важливе документальне джерело для вивчення історії України.ЛАВНИЧИЙ СУД-це суд,який розглядав конкретні події.до нього могли звертатися люди переважно багаті.простих справ лавничий суд не розглядав.