Голлізм (фр. gaullisme) — французька політична ідеологія, заснована на ідеях і діях генерала де Голля. Сенс слова голлізм змінився в часі. Спочатку, під час Другої світової війни «голлістами» називали учасників руху опору. Таке позначення використовувалося головним чином німецькою владою і режимом Віші. Після Визволення термін «голлізм» набуває більш політичного змісту, що бере початок від ідей генерала де Голля і його прихильників, на противагу іншим партіям і політичним ідеологіям.
Внутрішня політика: Зміцнено владу президента. Президент набув право розпускати Національні збори, висуати законопроекти на референдуми, приймати всю повноту влади при надзвичайних обставинах. ¨ Докладатись зусилля щодо збільшення військової могутності (створено французьку ядерну зброю, балістичні ракети, підводні човни, стратегичні бомбардувальники тощо). ¨ Широко використовувалися методи державного регулювання економіки, стримування доходів (за рахунок заморожування заробітної платні). ¨ Приділялась значна увага досягненням науково-технічної революції.
Зовнішня політика: Франція визнала незалежність Гвінеї, Судану, Сенегалу, Мадагаскару, Дагомеї, Нігеру, Верхньої Вольти, Конго тощо. ¨ Припинено війну в Алжирі, визнано право Алжиру на самовизначення, незалежність (1962 р.). ¨ Підписано договір з ФРН про консультації та воєнне співробітництво. ¨ Франція не підписала договір про заборону випробувань ядерної зброї 1963 р. ¨ Франція засудила агресію США в Індокитаї; Ізраїля проти арабських країн (1966-1967 рр.) ¨ У 1966 р. Франція вийшла зі складу військової організації НАТО, ліквідувала американські військові бази на своїй території. ¨ З 1966 р. почалось поліпшення франко-радянських відносин. ¨ Франція не підписала договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.).
Недоліки правління Шарля де Голля: У зв’язку зі структурною перебудовою промисловості кількість безробітних зросла до 500 тис. 3. Щороку підвищувалися податки. 4. Зросли тарифи на газ, транспорт, електроенергію. 5. За роки П’ятої р-ки продуктивність праці збільшилася в 1,5 раза, а реальна ЗП зростала дуже повільно. 6. У 1967 р. уряд прийняв закон, за яким внески трудящих на соціальне страхування підвищилися, а належна їм допомога зменшилася. Висновки: 1. До 1968 р. практично всі верстви населення були незадоволені соціально-економічною політикою уряду: • підприємці були незадоволені значним втручанням держави в їхню діяльність; • профспілки невдоволені надмірним контролем держави за трудовими відносинами; • молодь була невдоволена застарілою системою освіти тощо. Франція стояла на порозі глибокої соціально-політичної кризи.
