Єгипту було заплановано буд. Асуанської греблі з метою зрошення посушливих земель і спорудження потужної енергетичної бази для промисл. В лютому 1956 р. була досягнута угода про надання Єгипту Міжнародним банком реконструкції й розвитку позики в розмірі 200 млн. доларів за умови, що 70 млн. будуть надані у вигляді «допомоги» США й Великобританією. Але вже 9 липня 1956 р. державний секретар США Д. Даллес заявив про відмову про надання позики. Уряд Єгипту опинився перед загрозою зриву буд. Г.А. Насер заявив про націоналіз. компанії Суецького каналу, термін концесії якої закінчувався в 1969 р. Уряди Франції і ВБ розпочали воєнні приготування з метою силового тиску на Єгипет. США зайняли більш стриману позицію. Питання Суецького каналу обговорювалося на міжнар. конф. в Лондоні 1-23 серпня 1956 р. за участю 18 країн, що забезпечували 95% судноплавства каналом. Лип. 1956 р. - рішення ВБ і Франції розгорнули підготовку до інтервенції. ВБ призвала 20 тис. резервістів, Франція направила свої війська на Кіпр. + переговори з Ізраїлем. 30 жовтня 1956 р. ізраїльські збройні сили під приводом боротьби з палестинськими партизанами задали раптового удару по Єгипту. ВБ і Франція поставили ультиматум Єгипту й Ізраїлю з вимогою відведення військ на 16 км від Суецького каналу. Єгипет відхилив ультиматум. Уряд США розцінив агресію проти Єгипту як підрив атлантичного фронту. 30 жовтня 1956 р. в Раді Безпеки ООН обговорювався американський проект резолюції (відведення ізраїльських військ за демаркаційну лінію і невикористання сили франко-англійською стороною). Однак ВБ і Франція - вето на цю резолюцію. 31 жовтня англо-французькі війська почали воєнні дії. 2 листопада 1956 р. на надзвичайній сесії ГА ООН 64 країни проголосували за припинення вогню, проти висловилися 5 (Франція, ВБ, Ізраїль, Нова Зеландія та Австралія). ВБ, Франція та Ізраїль продовжували розгортати бойові дії (масовані бомбардування Каїра, Александрії та міст у зоні каналу). 5 лист. окупація зони Суецького каналу (десант у районі Порт-Саїда). В той же день СРСР звернувся до ВБ, Франції й Ізраїлю з ультимативною вимогою негайно припинити воєнні дії й попередив про небезпечні наслідки. Воєнні дії були припинені. 6 листопада президент США Д. Ейзенхауер також виступив із вимогою припинення воєнних дій. 22 грудня 1956 р. виведення англо-французьких військ завершилося. Ізраїль ще майже три місяці окупував частину єгипетської території, однак під міжнародним тиском у березні 1957 р. мусив вивести свої війська.
