Повернення до мирного життя передбачало, передусім, відновлення економіки та її переорієнтацію на мирні цілі.
Відбудова господарського комплексу СРСР розпочалася ще під час війни. Евакуація, два з половиною роки бойових дій та окупації завдали економіці значних збитків. Постанова Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 21 серпня 1943 року “Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації”, мала швидше декларативний характер. У ній йшлося головним чином про відновлення радянських порядків, відбудову економіки села, культурно-побутових закладів та житла, боротьбу з дитячою безпритульністю тощо. Практичні заходи з відбудови господарства регулювалася короткостроковими планами, які затверджувалися постановами різних радянських державних чи партійних органів щодо окремих економічних районів, міст, а часто й окремих підприємств. Загальна стратегіявизначалася військовими потребами, а також випливала із самої природи радянського режиму. Основні пропорції довоєнної “економіки соціалізму” мали бути перенесені в економіку повоєнну. Це означало першочергове відновлення і розвиток металургійної, паливно-енергетичної галузей, транспорту, а також машинобудування . забезпечити фінансування відбудовчих робіт можна було лише за рахунок подальшого скорочення виробничого споживання та споживання населення. Фінансування відновлювальних робіт мало здійснюватись за рахунок коштів загальносоюзного бюджету та місцевих ресурсів. Ще в 1942 році було ухвалене рішення не повертати евакуйоване обладнання, оскільки реевакуація могла дезорганізувати військове виробництво. Джерелами його постачання були: власне виробництво, поставки за ленд-лізом та імпорт. (З початку 1945з Німеччини, Румунії, Угорщини як репарацій). Суттєвою була участь у відбудові армії а також шефська допомога підприємств інших регіонів СРСР. В умовах загальної нестачі трудових ресурсів основний тягар реконструкції ліг на плечі жінок і підлітків . Основною формою підготовки кадрів залишалося виробничо-технічне навчання безпосередньо на виробництві. Подібно до Німеччини, Радянський Союз масово використовував працю військовополонених та інтернованих осіб У першу чергу відновленню підлягало залізничне госпоцарство
Погляди Серед прихильників більш урівноваженого економічного розвитку, деякого пом'якшення волюнтаристських методів були такі різні люди, як А.Жданов, секретар ЦК ВКП(б); М.Вознесенський, голова Держплапу; до моделі економічного розвитку 30-х рр., серед яких головну роль грали Маленков та Берія, + неврожай і голод 46-47, + радянізація зх. Обл.. + у 1947/48-1952/53 рр. були відтворені ті ж економічні явища і той же цикл, що і в 30-х рр. Спочатку вибухоподібне зростання інвестицій, , далеко виходячи за передбачені планом показники. Як і під час першої п'ятирічки, величезне число анархічно розпочатих новобудов залишилися незавершеними. Довоєнний показник досягнуто лише в 1948. + грошова реф. 1947р