Мета конгресу (жовтень 1814 – червень 1815): 1. Намагався створити в Європі такий порядок, який уне- можливив би будь-який демократичний або національно-визвольний рух. 2. Це була спроба європейських феодальних монархій затримати розвиток капіталізму і відновити феодальні порядки. 3. Країни-переможці прагнули винагороди за рахунок Франції й інших слабких країн Європи. На Віденському конгресі було 216 делегатів, але всі справи вирішували представники лише чотирьох держав — Великої Британії (очолював лорд Каслрі), Австрії (канцлер Меттерніх), Пруссії (король Фрідріх-Вільгельм III), Росії (імператор Олександр І). Інших делегатів на ділові засідання не запрошували,для них влаштовували бали, маскаради, театральні вистави, полювання і прогулянки. Виняток – Талейран, який все ще хитрожопа скотина і примудрився посварити союзників між собою і виторгувати для Франції кращі умови. 9 червня 1815 р. Відбулося заключне засідання конгресу у повному складі, де було проголошено рішення конгресу, що їх представники чотирьох держав ухвалили на своїх закритих засіданнях. Підсумки Віденського конгресу: 1. Тимчасово відновив панування феодальної реакції в Європі. 2. Закріпив нове співвідношення сил внаслідок розгрому наполеонівської імперії на користь держав-переможниць. 3. Конгрес не зважав на національні прагнення народів. 4. Створив під час Віденського конгресу "Священний союз" у складі Росії, Австрії та Пруссії. 5. Більшість європейських монархій було спрямовано на боротьбу з революційним та національно-визвольним рухом у Європі. Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу: Франціябула повернена до кордонів 1789 р. На неї наклали контрибуцію (примусову оплату) в розмірі 700 млн франків. 53 суходільні та морські фортеці протягом трьох років мало належати 150-тисячному військові союзників. Франції довелося віддати союзникам(Англійцям в осн.) військовий флот. Французьким королем було визнано Людовіка XVIII.Велика Британіяодержала о. Мальту, в Південній Африці — Капську землю, о. Цейлон. Значно зросли її колоніальні володіння. Закріпила свої переваги на морі. Домоглася послаблення свого основного ворога — Франції.Росія у 1813 р. заволоділа герцогством Варшавським і створила замість нього королівство Польське, яке і ввійшло до складу Російської імперії Австрія одержала Ломбардсько- Венеціанську область, Південний Тіроль, Далмацію. У малих державах Північної Італії сіли на престол австрійські герцоги. Пруссія одержала частину Саксонії, Рейнську область. Західні польські землі було визнано володінням Пруссії. Голландія - до неї було приєднано Бельгію, вийшло Нідерландське королівство.Німеччинупереділено на 38 держав. Було створено Німецький союз цих держав Італію переділено на 8 держав. Швеції на принципах особистої унії передали Норвегію, яка до 1814 р. перебувала під владою союзниці Наполеона Данії. Залежність Норвегії від Швеції збереглася до 1905 р. Сардинське королівство - до його складу було приєднано Савойю, Ніццу, колишню територію Генуезької республіки.Швейцарія з 19 кантонів утворилася Швейцарська конфедерація (союз кантонів). Повернула гірські перевали, що ведуть до Італії. Оголосила себе вільною нейтральною державою, ініхто не заперечував.
