Просопографія (від грец. προσοπον — обличчя, особа, персона) — дисципліна, що за допомогою методів генеалогії, демографії, психології, психолографії, ономастики, нумізматики та інших спеціальних історичних дисциплін досліджує особу в усій сукупності її індивідуальних якостей та взаємостосунків з оточенням.
Термін «просопографія» був запроваджений в історичну науку в XIX ст. на означення методу в історико-біографічних, а іноді і в статистичних дослідженнях
Одним з напрямів просопографічних досліджень є створення колективних біографій груп осіб, об'єднаних за певною ознакою: родинною, професійною, соціальною, політичною, етнічною тощо
За Оксфордським словником , просопографічне дослідження особи складається з двох частин:
1) її опису та
2) реконструкції її внутішнього світу.
Вебстерський словник трактує термін двояко: 1) це − опис зовнішності та характеру особи, дослідження її діяльності у сукупності впливів, контактів, взаємозв’язків, рефлексій і 2) це − колективна біографія певної групи, яку об’єднує щось спільне (діяльність, інтереси, походження, родові зв’язки і т. п.).
Просопографічний метод - це метод створення колективних біографій, який полягає у виявленні певного кола осіб, у постановці ряду однотипних питань про дати народження і смерті, про шлюб та сім'ю, соціальне походження, місце проживання, освіту, рід діяльності, релігії і т. д